Справа №22-1638/a 2006 рік                                 Головуючий в 1 інстанції Рецебуринський Ю.Й.

Категорія 41_______________________________ Доповідач Новодворська О.І.________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня     2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Судді Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Донецькій області про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, надбавок за час вимушеного прогулу і моральної шкоди з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Краматорського міського суду від 15 серпня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Краматорського міського суду від 15 серпня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, надбавок за час вимушеного прогуду і моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову, задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що судом надано неправильну оцінку встановленим обставинам. Вважає, що наказ про його звільнення був сфальсифікований і виданий набагато пізніш від дати, яка в ньому вказана, про що свідчить те, що в наказі зроблено посилання на Закон, який був прийнятий після дати, яка вказана в наказі.

Заслухавши доповідача. Позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги представника відповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таки підстав.

З матеріалів справи убачається, що 18 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, надбавок за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1991 р. був прийнятий відповідачем на роботу в Краматорський MB УМВС України в Донецькій області.

В червні 2003 р. його дружина придбала квартиру, у зв'язку з чим у нього почались неприємності з боку робітників Краматорського ВБОЗ.

Про це він неодноразово в червні та липні 2004 р. доповідав рапортами начальнику Краматорського MB Нейло М.В.

22 жовтня 2004 р. його визвав до себе начальник райвідділу Нейло М.В. і заявив, що відносно нього прокуратурою Донецької області порушена кримінальна справа по ст. 364 КК України, йому такий робітник не потрібен і зажадав віддати йому службове посвідчення, заявивши, що він звільнений. Після цього він на роботу більше не виходив. Через місяць йому додому надійшов лист із повідомленням про його звільнення за прогули та трудовою книжкою.

Кримінальна справа дійсно була проти нього порушена, але 28.11.2005 р. була припинена за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Вважає своє звільнення незаконним, просив визнати накази про звільнення недійсними, поновити його на службі в якості заступника начальника дільничних інспекторів міліції Краматорського МІВ, стягнути з відповідача заробітну плату, надбавки, а також моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Представник відповідача Калитвянський О.І. та представник 3-ї особи Чернишенко О.Г. позов не визнали.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд обгрунтовано виходив із того, що позивачем не надано достовірних доказів про те, що відповідач примусив позивача залишити роботу та перешкоджав продовженню проходження служби.

Такий висновок суду підтверджено доказами по справі, які позивачем будь якими доказами не спростовано.

З пояснень позивача убачається, що керівництво Краматорського міського відділу міліції 22 жовтня 2004 року примусило його залишити роботу, наказ про його звільнення за прогули він отримав через місяць, після того, як його відсторонили від роботи, з позовом же про оскарження наказу позивач звернувся лише 18.04.2006 року до цього з питанням про порушення його прав з боку відповідача в будь -,які органи не звертався. Протягом місяця перед отриманням наказу про звільнення, він також не звертався з питань незаконності дій керівництва міського відділу міліції щодо перешкоджання виконувати покладені на нього обов'язки ні в орган вище впорядкований, ні в прокуратуру чи суд.

Поясненням допитаних в судовому засіданні свідків, суд першої інстанції надав об'єктивну оцінку, врахувавши, що у зв'язку з тим, що позивач був відсутній на службі, керівництвом міського відділу міліції були прийняті заходи для з'ясування, де він знаходиться, про свідчать матеріали справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ст., ст. 200, 206 КАС України , апеляційний суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду від 15 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.