Справа № 22-1692ас                                 Головуючий у 1 інстанції Принцевська Н.М.

Категорія                                                    Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів: Азевич В.Б.,Бабакової Г.А. При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 05 вересня 2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Ленінському районі м.Донецька.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення по справі,перевіривпш матеріали справи,суд апеляційної інстанції,-.

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою ОСОБА_1 оскаржується ухвала Ленінського районного суду м.Донецька від 05 вересня 2006 року,якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Доненцька.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду,як не вірної.

З матеріалів справи вбачається,що скарга ОСОБА_1 мотивована тим,що 17.07.2002р. Пролетарським районним судом м.Донецька видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 16 542грн.27 коп. 02.08.2002р. відділом ДВС у Ленінському районі м.Донецька прийнята постанова про накладення арешту на належну заявниці квартиру АДРЕСА_1 в зв»язку з тим,що вказана квартира належить як заявниці,так і ОСОБА_2.

17.05.2006р. ОСОБА_1 отримала постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та заборону його відчуження,а також була повідомлена,що квартира буде виставлена на продаж.

Рішення суду про арешт квартири ОСОБА_1 оскаржила до Верховного Суду України, а тому просила суд зобов»язати державного виконавця призупинити виконавчі дії,щодо вказаної квартири, до отримання рішення Верховного Суду України.

Відмовляючи в задоволенні скарги,суд першої інстанції виходив з того,що ухвалою Ленінського районного суду м.Донецька від 30.03.2006року визначено,що ОСОБА_2 належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.ОСОБА_1 не є стороною у виконавчому провадженні.На належну їй частку квартири арешт державним виконавцем не накладено.ЇЇ права,відповідно до ст.383 ЦПК України не порушені.

Суд також врахував,що ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає вичерпний перелік обставин,що зумовлюють обов»язкове зупинення виконавчого провадження,до них не відноситься подача касаційної скарги.

За таких обставин,суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1.Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону.Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,312,315 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Донецька від 05 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскарждена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України,