Справа № 22- 1723а/2006р.    Головуючий в 1 інстанції Лаптєв М.В.

Категорія 42                            Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов'янського районного відділу УМВС України в Донецькій області про оскарження рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2006 року, якою і задоволенні вимог позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону, не повністю з'ясовані обставини справи, а тому невірно розтлумачені положення матеріального закону.

Заслухавши доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що в лютому 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд із даним позовом., посилаючись на те, що з 01.12.1984 року до 31.12.2002 року працював у Слов'янському РВ УМВС України в Донецькій області. 31.12.2002 року на підставі наказу НОМЕР_1 він був звільнений з органів МВС України. Після звільнення на підставі п." а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-12 від 09.04.1992 року він отримав пенсію за вислугу років.

Вважав, що при призначенні йому пенсії, для її нарахування не був включений додатковий вид грошового забезпечення - щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків від передбачуваної суми пенсії, яка відповідно до п. З «а» Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядо­вого   і   начальницького   складу   та   оплати   праці   працівників   органів внутрішніх справ» №926/96 від 04.10.1996 року. Ця доплата керівництвом районного відділу йому встановлена не була, в зв'язку з чим даний вид грошового забезпечення не був включений для нарахування пенсії.

Просив визнати бездіяльність відповідача, в невстановлені та у невиплаті йому щомісячної доплати в розмірі 25 до 50% від передбачуваної суми пенсії, неправомірними, зобов'язати відповідача встановити йому щомісячну доплату в розмірі 25% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована на момент звільнення з ОВС та видати відповідну довідку для перерахунку пенсії.

Відповідачем було порушено його право на пенсійне забезпечення, чим йому заподіяно моральну шкоду, у відшкодування якої просив стягнути 2000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Слов'янського РВ УМВС у Донецькій області неправомірними.

Представник Слов'янського РВ УМВС України в Донецької області у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що його вимоги не ґрунтуються на законі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.12.1984 року до 31.12.2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом НОМЕР_1 звільнений (а.с.13)., на день звільнення він мав звання майора міліції та відносився до старшого керуючого складу відділу внутрішніх справ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що згідно ст. З Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 року за № 926/96 із подальшими змінами та доповненнями, керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, надано право установлювати щомісячну доплату у розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована, тобто це є право керівників підрозділів, а не обов'язок як вважає позивач і не призна­чення йому цієї надбавки керівництвом ОВС не є з їх боку неправомірними діями.

Крім того, ст. 53 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2002 рік» було встановлено, що керівники бюджетних установ ( військових формувань ) утримують чисельність робітників, і проводять фактичні витрати на заробітну плату (грошове утримання ), в рамках фонду заробітної плати, затвердженого кошторису для бюджетних установ і організацій.

Згідно Закону України « Про Державний Бюджет України на 2002 рік» від 20.11.2001 № 2905- 111 і вказівки МВС України від 26.02.2002р. № 1756/Гн УМВС України в Донецькій області, державним бюджетом України на 2002 рік для органів і підрозділів МВС України було заплановано лише 32,9% від нормативної потреби. Затверджений на 2002 рік фонд оплати труда та грошового забезпечення, додаткових Видів виплат не передбачав. Витрати по оплаті труда за рахунок бюджетних коштів не дозволяли виплачувати особовому складу повністю усі види грошового забезпечення.

Враховуючи вищенаведене суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що надбавка на яку претендує позивач має бути встановлена керівником органу МВС тільки в межах асигнувань передбачених держбюджетом і це виключна компетенція цих керівників, тому не встановлення цієї надбавки позивачеві керівництвом МВС у 2002 році ґрунтується на законі з урахуванням розміру асигнувань передбачених бюджетом на цій рік.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд обґрунтовано відмовив у його задоволення, про що навів у постанові переконливі мотиви.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ст., ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 9 серпня 2006 року залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.