ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 5015/3041/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Сибіга О.М., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргиЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року

у справі№ 5015/3041/12

господарського судуЛьвівської області

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Ензим"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівської міської ради

простягнення грошових коштів у сумі 1 501 381, 00 грн., як додаткову сплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентраційних забруднюючих речовин

в судовому засіданні взяли участь представники позивача відповідача Коваль Р.П. дов. б/н від 17.09.2012 року Балаєв Ф.Д. дов. № 525 від 01.03.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (далі за текстом - Львівське МКП "Львівводоканал") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Компанія "Ензим" (далі за текстом - ПАТ "Компанія "Ензим") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівської міської ради про стягнення грошових коштів у сумі 1 501 381, 00 грн., як додаткову сплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентраційних забруднюючих речовин.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.10.2012 року позовні вимоги Львівського МКП "Львівводоканал" задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Компанія "Ензим" на користь Львівського МКП "Львівводоканал" додаткову плату (за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин) у сумі 1 242 522, 00 грн. Розстрочено виконання вказаного рішення та встановлено порядок сплати стягуваних сум. Стягнуто з ПАТ "Компанія "Ензим" у дохід бюджету міста Львова додаткову плату (за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин) у сумі 258 858, 80 грн. та розстрочено виконання рішення і встановлено порядок сплати стягуваної суми. Визнано Львівську міську раду особою, уповноваженою на подання Наказу господарського суду Львівської області для виконання, - згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження". У задоволенні позову в частині стягнення 0, 20 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Компанія "Ензим" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 08.10.2012 року та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Компанія "Ензим" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 08.10.2012 року у справі № 5015/3041/12 скасовано та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Львівське МКП "Львівводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року у справі № 5015/3041/12, а рішення господарського суду Львівської області від 08.10.2012 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 31, 32, 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ст. ст. 41, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 13.03.2013 року № 03-05/128 для перегляду в касаційному порядку справи № 5015/2041/12 у зв'язку із завантаженістю судді Данилової Т.Б. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Сибіга О.М., Яценко О.В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.10.2009 року між Львівським МКП "Львівводоканал" та закритим акціонерним товариством "Ензим", правонаступником якого є ПАТ "Компанія "Ензим" укладено договір № 300058 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відповідно до умов якого Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а Абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення", "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України", "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова".

Згідно положень п. 2.2.1. вказаного договору абонент зобов'язується отримати в Львівводоканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання Абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом одного місяця з моменту укладання Договору і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин. Невиконання вказаних вимог є підставою Львівводоканалу для розірвання Договору і припинення надання послуг водопостачання та водовідведення.

Пунктом 2.2.7. того ж договору сторони погодили, що абонент зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Згідно п. 3.6. договору скидання Абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до Правил приймання.

Термін, на який укладено договір згідно п. 5.1. договору - один рік.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 01.12.2011 року між Львівським МКП "Львівводоканал" та ПАТ "Компанія Ензим" укладено договір № 217 про приймання наднормативно забруднених стічних вод, який укладено згідно з вимогами п. 6.5. загальнодержавних Правил та п. 4.2.3. місцевих Правил і зумовлено неможливістю Абонента забезпечити виконання умов договору № 300058 та Правил стосовно дотримання показників якості стічних вод, встановлених Лімітом № 1740 (на скид забруднюючих речовин у систему міської каналізації), виданим відповідачу згідно з умовами Договору № 300058.

Згідно з умовами Договору № 217 Абоненту надано можливість здійснювати скид наднормативно забруднених стічних вод у систему міської каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин із сплатою підвищеного розміру плати за приймання Водоканалом наднормативно забруднених стічних вод. Вказаним договором № 217 та Тимчасовим лімітом № 1741 (встановленим Абоненту згідно з умовами п. 2.2. договору № 217), визначено максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах.

За умовами п. 3.6. Договору № 300058 та п. 4.3. Договору № 217, факт скиду Абонентом стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин зумовлює виникнення у нього обов'язку зі сплати додаткової плати, розрахованої відповідно до місцевих Правил.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.05.2012 року та 30.05.2012 року, в порядку передбаченому п. 2.1.3. договору № 30058 та п. п. 3.1.4., 3.2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Львова, позивачем в присутності відповідача проведено разові відбори контрольної вибіркової проби стічних вод, що скидаються Абонентом у систему міської каналізації, відбір води здійснено у Контрольному колодязі № 1, про що складено Акт № 4545 та Акт № 4604.

Так, після проведених аналізів Хіміко-бактеріологічної лабораторії Львівського МКП "Львівводоканал" оформлено Результати вимірювань № 180 та № 277, за результатами яких було встановлено, що відповідачем перевищено розмір допустимих концентрацій хлоридів та сухого залишку встановлених договором № 217 та Тимчасовим лімітом № 1741.

Як вбачається з матеріалів справи Львівське МКП "Львівводоканал" звернулось до ПАТ "Компанія "Ензим" з претензію № 4443 (№ 36-2867) від 20.06.2012 року про додаткову плату за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 1 501 381, 00 грн., сума якої розрахована відповідно до вимог п. п. 8.1. - 8.4. місцевих Правил та підтверджена розрахунком № 4443/36 від 15.06.2012, яка відповідачем залишена без належного реагування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що за наявності вищенаведених порушень, що підтверджується результатами вимірювань, відповідачем не надано відповіді на претензію та не заявлено заперечень, а тому несе повну відповідальність за недотримання вимог щодо якісних показників стічних вод, яка, згідно з п. 3.1. загальнодержавних Правил, визначається актами чинного законодавства (до яких відносяться і місцеві Правила) та умовами Договорів.

Господарський суд апеляційної інстанції скасовуючи судовий акт місцевого господарського суду вказав, що надані позивачем Акти про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів та Результати вимірювань за № 180 та за № 277 не можуть вважатись належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки не містять усіх передбачених даних та не можуть визнаватись достовірними, а тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій у даній справі передчасними з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року N 37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які розроблено, зокрема, відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).

Так, згідно п. 1.2. вказаних Правил, вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Пунктом 2.1. Правил дійсно передбачено право водоканалів пред'являти Підприємствам рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, у встановленому порядку.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року N 37 затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Пунктом 1.2. вказаної Інструкції закріплено, що нею встановлено єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Розділом ІІ Інструкції передбачено нормативи плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів, зокрема, п. 2.3. передбачено нормативи плати за скид понаднормативних забруднень, які сторони передбачили у Договорі № 217 від 01.12.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги Львівського МКП "Львівводоканал", місцевий господарський суд зазначив, позивачем було виявлено факти перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що підтверджується аналізами Хіміко-бактеріологічної лабораторії Львівського МКП "Львівводоканал", за наслідками проведення яких оформлено Результати вимірювань № 180 та № 277.

Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища від 28.12.1994 року № 125 затверджено Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" (КНД 211.1.0.009-94).

Згідно розділу 1 КНД 211.1.0.009-94, вказаний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод. Цей керівний нормативний документ містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

Пунктом 9.1. КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена наступна інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування, тощо) і форма; дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

Частиною 10 Національного стандарту України ДСТУ ІЗО 5667-10-2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод" затверджено форму звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод, якою передбачено, що така форма має містити наступну інформацію: точку відбирання; шифр для позначення точки відбирання; дата початку і закінчення відбирання; час початку і закінчення відбирання; ціль відбирання проби; подробиці методу відбирання проби; подробиці польових тестів.

Крім того, Національним стандартом України - "Якість води". "Відбирання проб", зокрема, частиною 3 "Настанови щодо зберігання та поводження з пробами" (ДСТУ ІбО 5667-3-2001) передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа та інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб. Активність цих реакцій залежить від результатів взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби та аналізуванням, умовами в яких він перебував.

Пунктом 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292 передбачено, що ці Правила розроблено згідно з Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 та іншими чинними нормативними актами, які регулюють питання приймання стічних вод у систему каналізації.

Пунктом 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів передбачено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень встановлюються в Місцевих правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. При цьому, виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначалася згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Держбуду України від 27.06.2001 року № 139, зареєстрованого Мінюстом України 23.08.2001 року за № 748/5939.

Згідно п. 7.1. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України - підприємства за наявності локальних очисних споруд повинні здійснювати кількісний та якісний контроль стічних вод, що надходять, очищених стічних вод та враховувати об'єми виділених із стічних вод осадів. Місця та періодичність відбору проб підприємства мають бути погоджені із водоканалом, а методики проведення аналізів - з органами державного нагляду.

Згідно з п. 7.4. вищевказаних Правил порядок та періодичність відбору контрольних проб визначаються у Місцевих правилах.

Так, п. 7.2. Місцевих правил приймання стічних вод передбачено порядок відбору проб, згідно з яким проба розливається у дві посудини для проведення головного і контрольного аналізів (п. 7.2.1), проба для головного аналізу передається в хімічну лабораторію Водоканалу ( п. 7.2.14), а проба для контрольного аналізу маркується, пломбується водоканалом і передається підприємству на зберігання (п. 7.2.18). Окрім того, для контролю за якістю стічних вод самим підприємством відбирається третя проба, яка передається в хімічну лабораторію ПАТ "Компанія "Ензим".

Як вбачається з матеріалів справи, акти аналізу не містять посилань на методику, дослідження, національні стандарти, якими керувались спеціалісти при проведені відповідних аналізів.

Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.

Відповідно до п. 3.2. Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативами плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень в межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Упз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 8.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова при перевищенні вмісту забруднювальних речовин у стічних водах підприємства, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими правилами, підприємства сплачують водоканалу плату за скид наднормативно забруднених стічних вод, яка нараховується за нормативом плати, за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, які встановлюються як частка від тарифу за послуги водовідведення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій з урахуванням ст. 43 ГПК України необхідно дослідити загальні вимоги, які ставляться до порядку відбору проб та проведення аналізів, дослідити методику, національні стандарти, якими керувались відповідні спеціалісти при проведенні аналізів.

Крім того, відповідно до Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова перевірити наданий позивачем розрахунок величини додаткової плати для ПАТ "Компанія "Ензим".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на приписи ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищевикладене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року у справі № 5015/3041/12 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.10.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року у справі № 5015/3041/12 скасувати.

3. Матеріали справи № 5015/3041/12 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков

СуддіО.М. Сибіга

О.В. Яценко