Головуючий суду 1 інстанції - Новосьолова Г.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 2-3703/12

Провадження № 22ц/782/998/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Лозко Ю.П., Пащенко Л.В.

при секретарі - Хоменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 08 лютого 2013 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення зайве перерахованих страхових виплат,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин,якими він обґрунтовував свої позовні вимоги ё позивач зазначив, що при перевірці спеціалістами відділення особової справи ОСОБА_2 виявлено, що у зв'язку зі збоєм у програмному забезпеченні невірно була врахована сума середньомісячної страхової виплати станом на 01.03.2004 року, оскільки вказана сума повинна були визначена станом на 01.09.2001 року, тому в подальшому суми щомісячної страхової виплати не відповідають розрахункам при застосуванні всіх коефіцієнтів на перше березня кожного року. Середньомісячна заробітна плата потерпілого була відкоригована на коефіцієнт підвищення страхових виплат, з якої необхідно продовжувати страхові виплати станом на 01.03.2012 року повинна складати 1719,24 гривень замість 2051,03 гривень. Таким чином, відповідачу зайве перераховані страхові суми у розмірі 4363,42 гривень, яку останній добровільно не бажає повертати. Просив стягнути з відповідача на користь відділення зайве перераховані страхові суми .

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 08 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на користь держави судовий збір у сумі 229,40 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позов, судові витрати в сумі 229,40 гривень віднести за рахунок держави.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що при перевірці спеціалістами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області особової справи ОСОБА_2 виявлено, що у зв'язку зі збоєм у програмному забезпеченні невірно була врахована сума середньомісячної страхової виплати станом на 01.03.2004 року. Сума середньомісячної заробітної плати повинна бути визначена станом на 01.09.2001 року,тому в подальшому суми щомісячної страхової виплати не відповідають розрахункам при застосуванні всіх коефіцієнтів на перше березня кожного року. Середньомісячна заробітна плата потерпілого була відкоригована на коефіцієнт підвищення страхових виплат, з якої необхідно продовжувати страхові виплати станом на 01.03.2012 року повинна складати 1719,24 гривень замість 2051,03 гривень. Позивачем надано до матеріалів справи акт самоперевірки від 13.04.2012 року та перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 на підставі вказаного акту.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.1,2,21,28,40 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності», «Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам / членам їх сімей/, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2005 р. №83, ст.ст.1215,256,257,267 ЦК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,60,81,88,212-215 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що при проведенні спірних виплат були відсутня як рахункова помилка так і недобросовісність з боку відповідача і вимоги позивача заявлені з пропуском строку позовної давності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суми, отримані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування, якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Арифметичною помилкою є помилка у визначенні результату підрахунку / пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки або неуважністю/.

Із встановлених судом першої інстанції та зазначених норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що мала місце рахункова помилка позивача, тому позивач має право утримати з потерпілого зайве виплачені суми страхових виплат.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов неправильного висновку щодо відсутності підстав для стягнення суми переплати, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Як вбачається з перерахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 на підставі акту самоперевірки від 13.04.2012 року / а.с.7/ позивачем перераховані щомісячні страхові виплати відповідачу у зв'язку з рахунковою помилкою із-за збою у програмному забезпеченні за період з 01.03.2004 року по 28.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 28.02.2006 року ,з 01.03.2006 року по 28.02.2007 року ,з 01.03.2007 року по 29.02.2008 року, з 01.03.2008 року по 01.04.2008 року ,з 02.04.2008 року по 28.02.2009 року , з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року , з 01.03.2010 року по 28.02.2011 року ,з 01.03.2011 року по 01.03.2012 року /, з 31.03.2012 року.

Разом з тим, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача помилково перераховані щомісячні страхові виплати в сумі 4363,42 грн. за період з 01 березня 2004 року по 01 березня 2012 року, позивач пропустив встановлений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення до суду.

Враховуючи дату подання позову, а саме: 19 грудня 2012 року,заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в ході розгляді цієї справи , що відповідно до вимог ст.267 ЦК України є підставою для відмови в їх задоволенні, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в межах строку позовної давності, виходячи з наступного розрахунку.

Повертаючись до вказаного вище перерахунку щомісячних страхових виплат ОСОБА_2, задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 19 грудня 2009 року по 31 березня 2012 року.

_________період________ !кількість_місяців!різниця_!підлягає_стягненню

з ХП.2009 р. по 28.02.2011 р. 14 місяців 64,00 грн. 896,00 грн.

з Ш. 2011 р. по 02.2012 р. 12 місяців 70,53 грн. 846,36 грн.

з Ш. 2012 р. 1 місяць 82,95 грн. 82,95грн.

Всього: 1825,31грн.

З наведеного розрахунку вбачається, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають зайве перераховані страхові суми у розмірі 1825,31 гривень.

При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає компенсувати за рахунок держави.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, рішення суду має бути скасовано і у справі ухвалено нове про задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області - задовольнити частково.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 08 лютого 2013 року - скасувати і у справі ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення зайве перерахованих страхових виплат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області зайве перераховані страхові виплати за період з 19 грудня 2009 року по 31 березня 2012 року у розмірі 1825 / одна тисяча вісімсот двадцять п'ять/ гривень 31 копійка.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді