Справа №22-8903 Категорія -36

Головуючий 1 інстанції - Трипутіна Т.М. Доповідач -Бабенко П.М.

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2006 року  Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого-судді Пономарьової О.М.. суддів: Бабенка П.М.,Бондаренко Л.І. при секретарі- Пометун С.Н., Баклановій Ю.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу   ОСОБА_2 на рішення Советського районного суду м.Макіївки Донецької області від 4 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ: У липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ,просив стягнути з нього неустойку за прострочення сплати аліментів, стягнутих на його користь за рішеннями суду від 5.08.03 року та від 29.03.04 року в сумі 13463,88 грн.

Заочним рішенням Советського районного суду м.Макіївки Донецької області від 04 серпня 2006 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, стягнено з ОСОБА_3 на його користь 790,99 грн. неустойки( пені) по заборгованості із сплати алїментів.В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 70,10 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення справи в сумі 30 грн.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій він просить рішення суду змінити, задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначив, що суд при стягненні неустойки обмежився нарахуванням неустойки (пені) лише на суми, які підлягали сплаті помісячно, без врахування наростаючої суми несплачених аліментів , чим порушив вимоги матеріального закону.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін ,дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково,  рішення суду частково скасувати з ухваленням нового рішення  з таких підстав:

Згідно вимог ст..196 СК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року , при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки(пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що згідно рішення Советського районного суду м.Макіївки Донецької області від 05.08.03 року ,яке набрало чинності, на користь позивача з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходів) на період з червня 2003 року по 1 січня 2004 року.Згідно довідки державної виконавчої служби м.Дружківки відповідач повинен був сплатити аліменти в сумі 927,52 грн., але їх невиплатив.

Також за рішенням цього ж суду від 29.03.04 року ,яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/8 частини його заробітку(доходів) на період з 9 січня 2004 року по 1 липня 2005 року, а також по 50 грн. на додаткові витрати з 09.01.04 року по 1.01.05 року, але станом на 1.06.05 року відповідач має заборгованість із сплати цих аліментів в сумі 1387,92 грн. Вказана заборгованість виникла з вини відповідача.

Визначаючи розмір неустойки за несплату аліментів в період з січня 2004 року по червень 2005 року ,суд виходив з вимог закону і розрахував її помісячно в сумі 506,77 грн. без врахування наростаючої суми несплачених аліментів, оскільки такий розрахунок не передбачений чинним законодавством.

Розрахунок суми неустойки судом наведений правильно. Доводи апелянта про те, що неустойку слід нараховувати з врахуванням наростаючої суми несплачених аліментів, не основані на законі.

Але на порушення вимог матеріального закону ,стягуючи суму неустойки за несплату аліментів, стягнутих за рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 05,08.03 року , суд не врахував ,що ці аліменти стягувались за період з червня 2003 року по 1 січня 2004 року.

За несплату аліментів Кодексом про шлюб та сім'ю України в ред. 1963 року, який був чинним на час виниклих правовідносин, не було передбачено стягнення неустойки( пені) за прострочення сплати аліментів.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що визначена судом сума неустойки за несплату аліментів у 2003 році не відповідає вимогам матеріального закону.

Крім того, стягуючи з відповідача судовий збір в сумі 79,10 грн., суд не врахував вимог п.1 ст..З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито",яким передбачено стягнення судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51,00 грн., та стягнув судовий збір в сумі, яка перевищує встановлений розмір.

Також на порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів", яким встановлено розмір таких витрат у справах позовного провадження з розгляду спору який випливає із сімейних правовідносин в сумі 7,50 грн., суд першої інстанції стягнув їх в сумі 30 грн. При цьому не вказав отримувача цих витрат та його розрахунковий рахунок.

Оскільки судом при вирішенні спору у вказаній частині ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, то рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення ,яким частково задовольнити позов та стягнути з відповідача судовий збір та витрати з ІТЗ справи у встановленому законом розмірі.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

При поданні апеляційної скарги позивачем не сплачені витрати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.

Враховуючи, що позивач є інвалідом дитинства, враховуючи його майновий стан, у відповідності до вимог ст..82 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливим звільнити його від сплати таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,  п.2 ч.1 ст.307,  п.4 ч.1  ст.309  , ст.313 -316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Советського районного суду м.Макіївки Донецької області від 4 серпня 2006 року в частині стягнення неустойки ( пені) в сумі 790,99 грн. з ОСОБА_3 та судового збору в сумі 79,10 грн. скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) в сумі 506,77 грн. за період з січня 2004 року по червень 2005 року ,а також судовий збір на користь держави в сумі 51,00 грн. та витрати з інформанійно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн. на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 355228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

В решті позову ОСОБА_2 відмовити та звільнити його від сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття нею законної сили.