Справа № 22а - 1179 / 06                                                                                              Головуючий в інстанції Соловей Р.С.

Категория 41

Доповідач Гаврилюк В.К.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого : Гаврилюка В.К.

членів суду : Запорожця M.П, Тріфанова О.М.

секретаря     Божковій Н.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на   постанову   Брянківського міського суду Луганської області від 13 вересня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Брянка про визнання дій посадових осіб незаконними, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду про визнання дій посадових осіб незаконними, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про визнання дій посадових осіб незаконними, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального закону, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, суд вважав встановленнями обставини, які не підтверджені.

У своїх запереченнях відповідач вважає постанову суду законною і обґрунтованою, оскільки суд у повному обсязі перевірив доводи сторін та надані докази.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність постанови суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 159 КАС України законним і обґрунтованим є ухвалене рішення, коли суд виконав всі вимоги чинного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, йому було встановлено 70% втрати працездатності, а з 13.06.2006 року 75%. Він також є особою, що постраждала від Чорнобильської катастрофи. Пенсія позивачу призначалася на підставі довідки Дирекції ліквідує мої шахти "Брянковської" від 25.09.2000 року про зарплатню за березень та квітень 1986 року. Надалі пенсія неодноразово перераховувалась у залежності від зміни у законодавстві.

Так із розпорядження про перерахунок пенсії на 01.01.2006 року вбачається, що до перерахунку вона становила 630,64грн.,а з 01.01.2006 року призначено пенсію у сумі 2112,47грн. Із розпорядження від 23.02.2006 року вбачається, що з 01.03.2006 року ОСОБА_1 пенсію перераховано з мінімального розміру пенсії в сумі 779грн.ЗЗкоп. Із розпорядження від 05.04.2006 року вбачається, що з 01.04.2006 року позивачу пенсію знову перераховано в сумі 2900грн.

Відповідно до Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала в наслідок каліцтва и захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року з подальшими змінами, внесеними у тому числі Постановою КМУ № 1240 від 22.09.2004 року, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконування роботи, місця і тривалості робочого дня ( незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за, якщо цей розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого часу згідно із сумарною крайністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки : у 3 зоні - 5, у 2 зоні - 4, у 1 зоні - 3).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", довідка про заробіток за роботу в зоні відчуження має містити розмір годинної ( денної) тарифної ставки , який повинен підтверджуватись посиланням на фінансований документ, відповідно до якого вона була встановлена в 1986 році.

Довідка, яка знаходилась у пенсійній справі позивача не відповідала зазначеним вище вимогам, про що вказали і Пенсійний Фонд України, і Головне Управління ПФУ в Луганській області.

Стосовно того, що ОСОБА_1 не було попереджено про перерахунок пенсії з 01.03.2006 року завчасно, то це нормативними актами не передбачено. Крім того, з повідомлень ПФУ, Головного управління ПФУ в Луганській області на його звернення дана вичерпана відповідь, яка зрозуміла за наслідками.

У суду нема жодних сумнівів щодо лікування позивача і дійсно погіршення стану його здоров'я, що підтверджується наданими ним документами лікувальних закладів та МСЕК, об'єктивність яких не викликає сумнівів. Суд також не виключає, що і переживання позивача через зменшення пенсії позначились на погіршення його стану здоров'я.

Але ж, як зазначено в п.З Постанови Пленуму верховного Суду України від 31.03.1995  року №  4  і Про  судову практику в справах про  відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Таких незаконних дій або бездіяльності з боку УПФУ в м. Брянка не встановлено, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної, а також матеріальної шкоди, яка відшкодовується відповідно до ст. 1166 ЦК України, коли спричинена неправомірними рішеннями, діями и бездіяльністю.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість постанови суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалену постанову без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст..ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Брянківського    міського суду Луганської області від  13 вересня   2006   року   за   позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій посадових осіб незаконними, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.