Справа № 210/1688/13-ц

Провадження №2/210/1035/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Виконавчого комітету районної у м. Кривий Ріг ради, третя особа - четверта Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету районної у м. Кривий Ріг ради, третя особа - четверта Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Згідно з положеннями ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити в собі: найменування суду, до якого подається позов, ціну позову, точну назву відповідача і його місце знаходження; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну свою вимогу; зазначення доказів, що стверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, суд прийшов до переконання, що заява не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням наступного.

По-перше, у позовній заяві: не вирішено коло осіб у справі (не залучені до участі у справі органи державної архітектурної інспекції України; КП Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке БТІ").

Відповідно до вимог частини 1 статті 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

По-друге, позивачкою не додано відомостей, які б свідчили про звернення із заявою до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, до компетенції якої відноситься ведення до експлуатації самовільно зведеного нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкції об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до вимог п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30 березня 2012 року № 6 визначено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти, суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК України обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.

В силу п. 9 Розділу V Прикінцеві положення Закону України від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що померлий батько позивачки здійснив самочинне будівництво на території домоволодіння по АДРЕСА_1, а саме: сарай розміром 3,63х1,90 вартістю 429 грн. (літ. „З"), прибудова розміром 3.55х2.05, вартістю 4492 (літ. „б"), сарай розміром 6.92х2.91 вартістю 7203 грн. (літ. „К"), вбиральня розміром 1,10х1,10 вартістю 902 грн. (літ. „Ж").

В цьому сенсі, позивачу необхідно вказати, чи зверталася вона до компетентних органів з питання узаконення самочинно збудованих приміщень, а саме до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, чи було відмовлено даним органом у вирішенні зазначеного питання, з зазначенням документів, на підтвердження цього. У позові та додатках до нього не зазначені обставини та докази щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкту до експлуатації, а також результати такого звернення.

По-третє в позові не відмічено про наявність інших можливих спадкоємців, а також дані про небажання ними приймати спадкове майно та відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету районної у м. Кривий Ріг ради, третя особа - четверта Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення вказаних вище недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали судді для виправлення недоліків.

Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення наведених в ухвалі недоліків у встановлений строк, заява буде вважатись не поданою і підлягає поверненню позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судового збору та щодо недотримання правил підсудності, у встановлений законом строк і порядок, передбачений ст. ст. 293, 294 ЦПК України.

Суддя:О. В. Чайкіна