Справа № 344/1166/13- ц
Провадження № 2/344/2435/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Польської М.В.
при секретарі c/з Дзюбак Х.Б.,
з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно до досягнення дитиною повноліття та визначення місця проживання дитини, суд, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно до досягнення дитиною повноліття та визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона з11.07.2009року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем відносини погіршилися через те, що у відповідача є інша жінка.Сторони не проживають однією сім'єю, спільного господарства не ведуть, не підтримують дружніх стосунків. Оскільки позивач не працює і здійснює догляд за дитиною, а відповідач має доходи і може утримувати дитину, просить встановити аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач також зазначила, що відповідач не сплачує аліменти на інших дітей. Місце проживання дитини просить визначити з матір'ю.
Відповідач в судовому засіданні суду пояснив, що через часті сварки, відсутність взаємопорозуміння, збереження шлюбу стало неможливим.
В той же час, відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, задоволення позову в частині сплати аліментів на утримання доньки, висловивши свою готовність сплачувати кожного місяця 1/4 частину від власного заробітку на користь позивача, та не заперечував визначити місце проживання дитини з матір'ю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.07.2009 р., згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.07.2009 р., виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №879 (а.с.4).
В ході судового розгляду справи встановлено, що станом на даний час шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені. Сторони зазначили про те, що їхні цінності та погляди на життя суттєво відрізняються.
Згідно з ч. 2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
В ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України).
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).
В судовому засіданні сторони проти надання їм часу для примирення заперечили, посилаючись на його недоцільність та неможливість їх примирення через фактичне небажання продовжувати сімейні відносини.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, миритися вони не бажають, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.
Під час перебування у шлюбі 21.12.2011 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилася дочка ОСОБА_3, згідно копії Свідоцтва про народження (а.с.5).
Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як зазначено ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідач зазначив, що працює в НДПІ ПАТ «Укрнафта», та має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.
Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовну вимогу щодо стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно до досягнення дитиною повноліття слід також задовольнити: визначити розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 15.01.2013 року (з часу звернення з позовом до суду).
Що стосується вимоги щодо визначення місця проживання дочки ОСОБА_5, то сторони дійшли згоди про залишення їхньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати з матір'ю.
За ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. А тому, вимоги про те, що прізвище «Стойко» при розірванні шлюбу змінити на дошлюбне «ОСОБА_2», також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 113, 180, 181,182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що зареєстрований 11.07.2009 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №879.
Дочку,ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_2.
Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого по місцю проживання АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліментив користь ОСОБА_2 на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 15.01.2013 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
При реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінити на дошлюбне «ОСОБА_2».
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114.70 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого по місцю проживання АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Польська М.В.