Справа № 2-91/13 Провадження № 22-ц/772/584/2013Головуючий в суді першої інстанції:Романов П.Ф.

Категорія: 27Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів: Медяного В.М., Оніщука В.В.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2013 року ПАТ КБ «Надра» (надалі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 було надано грошові кошти за кредитним договором в сумі 18 000 грн. з відсотковою ставкою у розмірі 3,15% на місяць з терміном остаточного погашення кредиту до 03.06.2011 року. Для забезпечення своєчасності виконання зобов'язань ОСОБА_2, між банком та ОСОБА_3 було укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник в разі порушення останнім взятих на себе зобов'язань. Оскільки, відповідач належним чином зобов'язання не виконував, станом на 06.01.2012 року утворилася заборгованість у сумі 28 072,69 грн., з яких: 15 201,15 - непогашений кредит, 6 985,09 - несплачені відсотки, несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 5 526,45, несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 360 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 280,73 грн.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.01.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 18 186,24 грн. та судові витрати в розмірі 280,73 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення суду змінити, стягнувши з нього на користь позивача 15 201,15 грн. В іншій частині рішення суду просив залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановлено, що 03.06.2008 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав останньому кредит на споживчі цілі на загальну суму 18 000 грн. з відсотковою ставкою у розмірі 3,15% на місяць з терміном остаточного погашення кредиту до 03.06.2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 03.06.2008 року було укладено договір поруки, відповідно до умов яких останній зобов'язався відповідати перед Банком за виконання всіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_2 в повному обсязі, в тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків за користування кредитом, стягнення пені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за договором, а саме: 15 201,15 - непогашений кредит, 6 985,09 - несплачені відсотки, несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 5 526,45, несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 360 грн.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідачів заборгованості по відсоткам, суд правомірно виходив з того, що відповідно до умов кредитного договору, викладених в п.2.3.1., 2.3.2. позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому сума мінімально необхідного платежу складає 860,95 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає фактичним обставинам справи щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно із умовами кредитного договору, та з цих підстав суд обгрунтовано стягнув на користь Банку суму заборгованості по кредиту і сплати відсотків на загальну суму 18 186,24 грн.

Посилання апелянта на неправомірність першочергового зарахування Банком коштів за прострочення відсотків не приймається до уваги, з огляду на визначений п.2.4 кредитного договору порядок прийняття виконання позичальником своїх зобов'язань, який не суперечить нормам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

В.М.Медяний

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: