Справа № 1323/2562/12 Головуючий у 1 інстанції: Н.М. Янів
Провадження № 11/783/113/13 Доповідач: Галапац І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Галапаца І.І.
суддів Пайонкевича Т.Т., Марітчака Т.М.
з участю прокурора Шахрайчук Н.І.
захисника-адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2012 року, -
встановила:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. П’ятничани, Стрийського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого адміністратором в мотелі "Візит" в м. Стрию, раніше не судимого,
засуджено за ст. 204 ч.1 КК України до штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення; за ст. 204 ч.2 КК України до штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення; за ст. 216 ч.1 КК України до штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 тис. 500 грн.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 тис. 500 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_2 без змін - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 588 грн. судових витрат.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 на початку січня 2012 року, не маючи передбаченого законом дозволу та ліцензії на право здійснення, виготовлення чи реалізації підакцизних товарів, незаконно придбав етиловий спирт з метою збуту та для виготовлення з нього алкогольних напоїв, зберігав його з метою збуту, а також з вказаного спирту в домашніх умовах в підсобному-гаражному приміщенні, що за адресою АДРЕСА_1, шляхом розведення спирту з водою, виготовляв саморобні фальсифіковані алкогольні напої, які в подальшому розливав у пляшки різних виробників горілчаної продукції з закорковуванням та із наклеюванням підроблених марок акцизного збору з використанням засобів для вимірювання міцності алкогольного напою, розливу та закривання пляшок корками, які використовувались як обладнання, що забезпечує масове виробництво алкогольних напоїв, створивши при цьому технологічний цикл виготовлення алкогольних напоїв, які в подальшому реалізовував невстановленим слідством особам.
18 січня 2012 року під час огляду житла та підсобних приміщень по місцю проживання ОСОБА_2, що за вищезазначеною адресою, було виявлено та вилучено незаконно виготовлену готову продукцію алкогольних напоїв, а саме: горілку Неміроф Особлива 0,5 л - 70 пл.; горілку Неміроф Лайт 0,5л - 20 пл.; горілку Чарка 0,5л - 40 пл.; горілку Перлова Чорна 0,5л - 25 пл.; горілку Перлова Срібна 0,5л - 45 пл.; горілку Львівський Стандарт 0,5л - 20 пл.; горілку Руський Стандарт 0.5л. - 2 пл.; горілку Медоф Роял 0,5л - 1 пл.; горілку Медоф Голд - 0,5л 1 пл.; горілка Медоф Класік 0,5л -20 пл. з наклеєними підробленими марками акцизного податку; горілку Слава 0,5л - 20 пл. з наклеєними підробленими марками акцизного податку, дві каністри по 20 л з спиртово-водним розчином об'ємом рідини 17 248 мл та 8 652 мл, що використовувався для заливання у пляшки різних виробників; 131 підроблену марку акцизного податку, які були виготовленні для наклеювання на пляшки, 264 штуки пластикових корків від горілки різних виробників, які були виготовленні для закорковування пляшок; 512 пустих пляшок від горілки різних торгових марок виробників горілчаних виробів, які були виготовленні для заливання спиртово-водного розчину; дві пластикові бочки по 200 л, які використовувались для розведення спирту водою; два відрізки шлангу для переливання води та спирту; 5 пластикових каністр по 20 л, дві лійки виготовлені із полімерних пляшок, що використовувалось для розливу водно-спиртового розчину; чотири спиртометри; 3 тюбика клею для наклеювання акцизних марок, засіб для закручування металевих корків та інші підсобні предмети-обладнання, що використовувалось ОСОБА_2 для незаконного виготовлення алкогольних напоїв для подальшого збуту готової продукції.
Згідно висновків проведених по справі хімічних експертиз, виявлена та вилучена 18 січня 2012 року під час огляду житла ОСОБА_2, в пляшках і каністрах рідина, є спиртово-водним розчином, який не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 "Горілки та горілки особливі. Т.У." по міцності та вмісту сивушних масел, ідентичні за своїм складом.
Згідно висновку експертизи технічного дослідження документів, виявлених та вилучених 18 січня 2012 року під час огляду житла ОСОБА_2, марки акцизного податку в кількості 171 шт., 40 шт. з яких були наклеєні на пляшках, а 131 шт. зберігалась окремо, виготовлені не заводом виробником і не відповідають встановленому зразку.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на те, що вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання, яке є невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Зазначає, що обставин, які обтяжують покарання, по справі не встановлено.
Звертає увагу, що суд не в повній мірі врахував, що вчинені ним злочини є злочинами середньої і невеликої тяжкості та те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та праці, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких являється інвалідом дитинства, і він є єдиним годувальником сім'ї.
А тому вважає, що наведені судом у вироку обставини, які пом'якшують покарання, є підставами для застосування ст. 69 КК України.
Просить вирок змінити, пом'якшивши призначене покарання.
В доповненні до апеляції зазначає, що вирок суду підлягає зміні в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Наголошує, що диспозицією ст. 204 ч.2 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, тобто коли в процесі використовується спеціальне обладнання, яке за своїми технічними характеристиками здатне створювати велику кількість певного виду підакцизних товарів. При цьому враховується його технічні можливості та етапи, наявності кваліфікованого персоналу, умов, в яких обладнання експлуатується, тощо.
Звертає увагу, що з протоколу від 18 січня 2012 року (т.1 а.с.9) не вбачається виявлення таких предметів чи обладнання, які б свідчили, що вони можуть бути віднесені до таких, що забезпечують масове виробництво, а тому вважає, що така кваліфікуюча ознака, як використання обладнання, що забезпечує масове виробництво підлягає виключенню з вироку.
Крім цього зазначає, що як видно з подання органу дізнання і постанови суду від 13 січня 2012 року (т.1 а.с.7-8), та обставина, що по місцю проживання засудженого зберігається незаконно виготовлені підакцизні товари і сировина для їх виготовлення була відома станом на згадане число, а під час огляду 18 січня 2012 року вказані товари були виявлені (т.1 а.с.9).
Апелянт акцентує, що з показів свідків ОСОБА_7 (т.1 а.с.45), ОСОБА_8 (т.1 а.с.48) видно, що вони особисто, як працівники органів внутрішніх справ, бачили як ОСОБА_2 на початку січня 2012 року переносив до місця проживання ящики з горілкою та каністри, а іншого періоду незаконного виготовлення ні орган досудового слідства, ні суд не встановили.
Однак суд, призначаючи покарання, не звернув увагу на те, що Законом України №4025-VІ від 15 листопада 2011 року в статтю 204 КК України внесені зміни, які вступили в дію з 17 січня 2012 року, і з цього числа кримінальна відповідальність за злочини, передбачені даною статтею, була значно посилена і суд призначив йому покарання в таких межах.
Також наголошує, що відповідно до вимог ст. 5 ч.2 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Тобто станом на початок січня 2012 року кримінальна відповідальність, передбачена ст. 204 КК була значно м'якша, а тому суд, призначаючи покарання за ст. 204 ч.2 КК України повинен був обирати його в тих межах, які були передбачені санкцією частини статті в редакції, що діяла на час вчинення ОСОБА_2 даного злочину. Крім цього, дії ОСОБА_2, які судом були кваліфіковані за ст. 216 ч.1 КК України також були вчинені до 17 січня 2012 року, а тому вищенаведене стосується і даного покарання обраного судом.
Робить акцент, що оскільки його дії за ст. 204 ч.1 КК України носять характер триваючого злочину, який був припинений 18 січня 2012 року, то покарання може бути обране в межах санкції, яка діяла станом на 18 січня 2012 року.
Вважає, що суд належно мотивував підстави, з огляду на які він прийшов до переконання щодо можливості обрати відносно нього такого виду покарання як штраф, але що стосується його розміру за ст.ст. 204 ч.2, ст. 216 ч.1 КК України, невірно застосував кримінальний закон, а тому ці покарання підлягають зменшенню в своїй сукупності, з врахуванням санкції ст. 204 ч.1 КК України в новій редакції до розміру не більше двох тисяч неоподаткованих мінімумів.
Просить змінити вирок, виключивши з нього посилання на таку кваліфікуючу ознаку, передбачену ст. 204 ч.2 КК України, як використання обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також зменшити покарання за ст. 204 ч.2 КК України до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ст. 216 ч.1 КК України до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. З застосуванням ст. 70 КК України остаточно призначити йому покарання в розмірі, який не перевищує максимального розміру штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбаченого ст. 204 ч.2 КК України (в редакції до 17 січня 2012 року).
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та виступ його захисника-адвоката ОСОБА_1 про підтримання апеляції зі змінами, думку прокурора про часткове підтримання апеляції зі змінами засудженого в частині зменшення розмірів штрафу за ст.ст. 204 ч.2, 216 ч.1 КК України в межах санкцій, що діяли на час вчинення ОСОБА_2 даних злочинів, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції зі змінами, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню.
В апеляції зі змінами засуджений ОСОБА_2 не оспорює доведеність своєї вини у вчинених злочинах, як і не оспорює кваліфікацію злочинних дій, а лише - міру призначеного покарання за ст.ст. 204 ч.2, 216 ч.1 КК України та зайву кваліфікуючу ознаку за ст. 204 ч.2 КК України - незаконне виготовлення алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове їх виробництво.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 18 січня 2012 року під час огляду житла та підсобних приміщень по місцю проживання засудженого ОСОБА_2 виявлено та вилучено дві пластикові бочки по 200 л, два відрізки шлангу для переливання води та спирту; 5 пластикових каністр по 20 л, дві лійки виготовлені із полімерних пляшок, чотири спиртометри; 3 тюбика клею для наклеювання акцизних марок, засіб для закручування металевих корків та інші підсобні предмети-обладнання, що використовувались останнім для незаконного виготовлення алкогольних напоїв для подальшого збуту.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки за ст. 204 ч.2 КК України, як незаконне виготовлення алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове їх виробництво.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що міськрайонний суд при обранні покарання за ст.ст. 204 ч.2, 216 ч.2 КК України невірно визначив розмір штрафів за санкціями частин даних статей КК України, оскільки злочини, згідно вироку суду, були вчинені на початку січня 2012 року, тобто до вступу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" №4025-VI від 15 листопада 2011 року, який набрав чинності з 17 січня 2012 року.
Згідно ст. 5 ч.2 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже, колегія суддів вважає, що покарання, обране міськрайонним судом за ст.ст. 204 ч.2, 216 ч.1 КК України засудженому ОСОБА_2, підлягає пом'якшенню з врахуванням санкцій частин даних статей станом до 17 січня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 204 ч.1 КК України до штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення; за ст. 204 ч.2 КК України в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення; за ст. 216 ч.1 КК України в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1 тис. 700 грн.
На підставі ст. 70 КК України вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до штрафу в розмірі 34 тис. грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий
Судді