АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/792/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27 Шимчик Р.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В.

суддівЮвшина В.І., Гончар Н.І.

при секретаріФоменко Т.В., Бурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 04 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8 про звернення стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 61300 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.06.2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_8 надав в іпотеку будинок в АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій він знаходиться, площею 0,09 га, належні ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності та державного акту на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_8 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 12.07.2010 року утворилась заборгованість сумі 51310,15 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на вказаний будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, шляхом продажу даного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача із вказаного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Жашків.

Ухвалою Жашківського районного суду від 28 вересня 2012 року відповідача ОСОБА_8, у зв'язку з його смертю, було замінено на ОСОБА_7, яка була дружиною і є спадкоємцем померлого ОСОБА_8

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 04 січня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Судом встановлено, що 09 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 61300 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 09.06.2013 року (а.с. 5-7).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_8 надав в іпотеку будинок в АДРЕСА_1, та земельну ділянку, на якій він знаходиться, площею 0,09 га, належні ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності та державного акту на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_8 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 12.07.2010 року утворилась заборгованість в сумі 51310,15 грн., в тому числі: 46687,70 грн. - заборгованість за кредитом; 1527,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 294,20 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 118,92 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 2431,44 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно актового запису про смерть № 186 від 12.10.2010 року (а.с. 18).

Згідно довідки Жашківської державної нотаріальної контори № 609/02-14 від 20.07.2012 року після смерті ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 324 за 2012 рік. Дружина померлого ОСОБА_8 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину їй не видано. До спадкової справи також приєднано претензію кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 34-35).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи відповідачка ОСОБА_7 фактично не отримала у власність в порядку спадкування будинок, що належав ОСОБА_8 та являється предметом іпотеки.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини між сторонами кредитного договору допускають правонаступництво та правильно замінено відповідача у справі на спадкоємця померлого боржника за кредитним договором, який прийняв спадщину відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, судом першої інстанції встановлено, що спадщину після смерті боржника ОСОБА_8 прийняла ОСОБА_7, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

Згідно ч. 3 ст. 1269 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1282 ЦК України визначено особливості включення до складу спадщини боргових зобов'язань та межі їх виконання.

Стаття 1281 ЦК України регламентує порядок пред'явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Судом встановлено, що кредитор ПАТ КБ «ПриватБанк» своєчасно та в установленому законом порядку звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак, відповідачка не виконала вимоги закону щодо оформлення спадщини, передбаченими ст. ст. 1297, 1299 ЦК України, відповідно до яких спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Невиконання спадкоємцями вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача в частині звернення стягнення на будинок та земельну ділянку в рахунок заборгованості за кредитним договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається відповідно до ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

ОСОБА_8 зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості по вище вказаному кредитному договору.

Відповідно до п. 24 договору іпотеки від 09.06.2008 року у випадку порушення позичальником кредитного або іпотечного договору іпотекодержатель направляє іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 8).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п. 2.1.5, 3.2, 3.3 договору іпотеки, в тому числі якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь з зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Станом на 12.07.2010 року ОСОБА_8 мав заборгованість за кредитним договором в сумі 51310,15 грн. Не сплатила вказану суму заборгованості і відповідачка ОСОБА_7

Відповідно до п.3.2 іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором, договором про іпотечний кредит або чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Відповідач у встановлений договором строк свої зобов'язання за договором кредиту не виконав, не дотримувався графіку погашення кредиту, сплату відсотків та комісії.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок

позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення

повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Зазначена норма закону застосовується також до відносин за кредитним договором в силу вимог ст.1054 ЦК України.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позивачем, на адресу відповідача року була направлена вимога щодо погашення простроченої заборгованості станом на 12.07.2010 року в сумі 51310,15 грн. та повідомлено, що у разі несплати, банк буде змушений звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців квартири. Вказана вимога відповідачем виконана не була.

Згідно ст.12 ЗУ "Про іпотеку", право звернення стягнення на предмет іпотеки до строку погашення кредиту у випадках порушення зобов'язань за кредитним договором, виникає у іпотекодержателя в момент настання терміну виконання зобов'язання по кредитному договору.

Ст. 7 ЗУ "Про іпотеку" передбачає, що за рахунок предмету іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання ці вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов Іпотечного договору.

Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ "Про іпотеку", у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає та надає право позивачу на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, який і обрано позивачем.

Ч. 3 ст. 109 ЖК України передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В матеріалах справи відсутні дані про проживання кого-небудь в будинку на який звертається стягнення, відсутня письмова вимога про добровільне звільнення житлового приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк.

Встановлено, що місце проживання відповідачки ОСОБА_7 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, а не в будинку на який звертається стягнення, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині виселення ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_1 та знятті її з реєстраційного обліку.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до зміни в частині задоволення позовних вимог, відмови в зверненні стягнення на будинок і земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягненні судових витрат, з ухваленням в цій частині нового, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSG0GA0000000009, укладеним 09.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8, що станом на 12.07.2010 року становить 51310,15 грн., звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, площею 0,09 га, що належали ОСОБА_8, шляхом продажу даного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в решті частини рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в сумі 513,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 256,55 грн.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 04 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про звернення стягнення - змінити в частині задоволення позовних вимог, відмови в зверненні стягнення на будинок і земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягненні судових витрат і ухвалити в цій частині нове.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSG0GA0000000009, укладеним 09.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8, що станом на 12.07.2010 року становить 51310,15 грн., звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, площею 0,09 га, що належали ОСОБА_8, шляхом продажу даного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 513 грн. 10 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 256 грн. 55 коп.

В решті частини рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :