Справа № 361/1690/13-к

Провадження № 1-кп/361/81/13

18.03.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

18 березня 2013 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Іваненко О.П.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області юриста 3-го класу Остапець Т.С. матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100130000696 від 08 грудня 2012 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, мешканця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, працюючого неофіційно вантажником на ринку «Троєщина», нагород інвалідності не маючого, раніше судимого;

- 22 листопада 2006р. Миронівським райсудом Київської області за ст.309ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 19 листопада 2007р. Деснянським районним судом м.Києва за ст.ст.309ч.2, 71 КК України до 2-х років 1-го місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 16 жовтня 2009 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3; 185ч.3 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з проникненням в приміщення за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 07 березня 2012 року приблизно о 07 годині, перебував за адресою: АДРЕСА_2, де в нього виник умисел на проникнення до приміщення однієї із кімнат гуртожитку з метою таємного викрадення майна, що належало потерпілій ОСОБА_1

Реалізуючи такий умисел, обвинувачений ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, проник до кухонного приміщення гуртожитку на першому поверсі за вище вказаною адресою, яке суміжне з житловою площею, на якій проживає потерпіла ОСОБА_1 та відокремлене від інших приміщень, звідки намагався таємно викрасти дві пляшки коньяку марки «Тіса Закарпатський» ємкістю 0,5 л. вартістю 70 грн. кожна, на загальну суму 140 грн., пляшку вина марки «Кабарне» ємкістю 0,75 л. вартістю 36 грн., пляшку вина марки «Інкерман» ємкістю 0,75 л. вартістю 33 грн., дві пачки чаю марки «Ліптон» вартістю 17 грн., кожна.

Доводячи свій умисел до кінця, обвинувачений ОСОБА_2 намагався винести вказані напої з приміщення гуртожитку, але був затриманий потерпілою ОСОБА_1, і таким чином не виконав всіх дій, які вважав би за необхідне для доведення правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі.

В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 243 грн.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням до приміщення.

Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.ст.15ч.3, 185ч.3 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що дійсно 07 березня 2013 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в свого знайомого в гуртожитку, побачив в кімнаті спиртні напої, таємно проник туди і забрав пакет, в якому було дві пляшки коньяка, дві пляшки вина в дві пачки чаю. Після того як вийшов з кімнати був затриманий потерпілою, яка визвала працівників міліції. В скоєному каяється, просить пробачення в потерпілої, якій було все викрадене повернуто.

За себе повідомив, що після звільнення з місць позбавлення волі проживає з чоловіком сестри, працює вантажником на овочевому ринку «Троєщина». Співмешкає із жінкою в якої є малолітня дитина, офіційно шлюб не зареєстрований. Недавно померла мама, батько хворий, оформляє групу інвалідності після операції на серці і потребує допомоги. Інших злочинів не вчиняв, приводів в міліцію не мав, просить не позбавляти волі.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілою, захисником та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспарювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2, крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю доказів, які були зібрані по справі і на досліджені яких обвинувачений не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, з проникненням до приміщення, тобто крадіжку та не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця з причин, які не залежали від його волі і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.15ч.3; ст.185ч.3 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Цивільний позов по кримінальній справі під час судового розгляду не заявлявся.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185ч.3 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України, а також добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України суд визнає те, що кримінальне правопорушення вчинено особою яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання відповідно до санкції ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує конкретні обставини справи, правову позицію прокурора, думку потерпілої, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, працює не офіційно та як особа не є небезпечним для суспільства і з урахуванням всіх перерахованих обставин приходить до висновку про можливість призначення йому покарання відповідно до санкції ч.3ст.185 КК України у виді позбавлення волі при цьому вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України не застосовувались, а щодо обраного слідчим суддею запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання то суд вважає, що такий йому слід залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3;185ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу цього органу та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни - особисте зобов'язання.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат немає.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Рабець М.Д.