Судове рішення #28585619

Справа № 0907/8802/2012

Провадження № 2/344/1096/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 березня 2013 року м. Івано-Франківськ


Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -



В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50670 грн. та 10000 грн. моральної шкоди , судових витрат - 605.7 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу.

В подальшому позовні вимоги було збільшено в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 61732 грн. , та доплаченого судового збору - 97 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що в 2004 році позивач перебуваючи за кордоном позичив відповідачу 5000 доларів США, а саме 20.07.2004 року - 4000 доларів США та 31.08.2004р. - 1000 доларів США, які він отримав в відділенні банку «Аваль» в Україні. Вважає, що договірні відносини виникли як позика. Неповернення коштів в розмірі 25000 грн., що еквівалентно 5 тис.дол. США, надає право нарахувати позивачем і інфляційні нарахування в розмірі 25562 грн. , 3% річних - 10670 грн. Окрім того, вважає, що йому завдано і моральну шкоду яку оцінює в 10000 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20.07.2004 року відправник ОСОБА_2 через Федеральну кредитну спілку Самопоміч м. Нью Йорк переказав на АТ поштовий пенсійний банк «Аваль» ОСОБА_4 - 4000 доларів США та 31.08.2004р. - 1000 доларів США (а.с.6-7,10-11).

Оскільки касові документи банку зберігаються 5 років, належний доказ про отримання коштів відповідачем не надано ні позивачем, ні на запит суду (а.с.73,110-117).

В судовому засіданні 13.03.2013 року свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, що в 2004 році перебували разом із позивачем в м. Нью Йорк, США. Свідки повідомили суд, що їм відомо, що відповідач просив позивача позичити гроші для купівлі автомобіля, а також повідомили, що зі слів позивача їм відомо, що ОСОБА_2 позичив кошти ОСОБА_4, а останній не повернув їх.

За вимогами ст.1046 ЦК України за договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Як слідує зі ст.1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Даючи оцінку наданим позивачем на підтвердження укладення договору позики письмових доказів, суд дійшов висновку, що ці докази, а саме копія, без відповідного засвідчення мокрою печаткою (а.с.6-7), а також переклад з англійської мови цієї копії (а.с.10-11), не є підтвердженням факту укладення сторонами договору позики, а саме того, що між ними виникли правовідносини з підстав, передбачених ч.2 ст.11 ЦК України. Суд також вказує на те, що розписка позичальника.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Окрім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, інфляційні втрати нараховуються тільки на національну гривню, а не валюту, оскільки за частиною другою статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання є вираженим в національній валюті. Проте, позивач надавав кошти в доларах США, а тому інфляційне нарахування на заборгованість також не відповідає вимогам закону.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми, суд проходить до висновку, що дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином позовну вимогу про стягнення заборгованості за договором позики.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 15, 527, 545 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 60, 209, 212- 215, 225-226 ЦПК України суд, -



В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 61732 грн. та 10000 грн. моральної шкоди , судових витрат -702.7 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.


Суддя: Польська М.В.










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація