Справа № 22-Ц-1321/2006 Головуючий в суді І інстанції Науменко М.А.
Доповідач в суді II інстанції Дьоміна О.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Дьоміної О.О.
Суддів: Данілова О.М., Мережко М.В.
За участю адвоката:
При секретарі: Козак І.А.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором, -
заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно договора від 29.10. 2003 р. відповідач забов»язався повернути борг у сумі 40 400 грн., що еквівалентно 8 000 доларам США до 29.01. 2004 p., однак забов»язань не виконав, тому просив задоволити позов, стягнути з відповідача крім суми заборгованості індекс інфляції- 8 009 грн. та три проценти річних - 1 992, всього - 50 401 грн.
Рішенням суду від 23 січня 2005 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг по процентах в сумі 40 400 грн, що відповідає 8 000 доларам США, нарахування на індекс інфляції в сумі 8 009 грн. та три проценти річних у сумі - 1 992 грн., всього 50 401 грн. та на користь держави держмито - 504 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду і справу направити на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи № 2-2286- 03 р. вбачається що між сторонами був укладений договір, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача 9 тис. 400 долларів США на 01.04. 2001 р. (а.с. 4), взв»язку з тим що кошти не були повернуті, позивач звернувся до суду з позовом 15.07. 2003 р. про повернуння боргу. Під час розгляду справи сторони уклани іншій договір від 29.10.2003 р. про розстрочку на повернення боргу на суму 8 000 долларів США, що є винагородою Кредитора за здійснення ним позикових операцій (а.с.29), строк якого закінчувався 29.01. 2004 р.
У зв»язку з укладенням нового договору в цей же день позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позову (а.с.35), яка була задоволена судом.
Однак, умови останнього договору відповідач також не виконав, тому суд на підставі зібраних доказів та вимог закону обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
Однак, з висновками суду про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на вимоги ст. 625 ЦК України погодитися не можна, так як на час укладення договору (а.с.5) ця норма закону ще не діяла, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню, в решті рішення відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про сумнівність договору спростовуються матеріалами справи та поясненнями відповідача, який не заперечував про наявність боргу та забов»язався повертати борг у розстрочку та визнавав суму 8 000 доларів США, як винагороду Кредитору, що вбачається із текста договору і підтверджується його підписом на цьму договорі.
Інші доводи апеляційної скарги, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для скасування рішення в іншій частині.
Керуючись ст.ст. 309 ЦПК України, колегія судової палати,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2006 року у частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8 009 грн., скасувати, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 42 392 грн., в решті рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.