Номер провадження № 22-ц/785/2763/13

Головуючий у першій інстанції Панчук А.І.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши цивільну справу за позовом садового товариства «Спутнік» до Єгорівської сільської ради Роздільнінського району Одеської області, комунального підприємства «Роздільнянське районне бюро технічної інвентаризації» третя особа ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на свердловину НОМЕР_1\8942, виданого 03.01.2002 року на ім'я ОСОБА_2 та скасування свідоцтва про право власності на вказану свердловину за апеляційною скаргою голови садівничого товариства «Спутник» - Тарасової Любові Семенівни на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 січня 2013 року, -

встановила:

У серпні 2012 року СТ «Спутнік» звернулося з позовом до Єгорівської сільської ради Роздільнінського району Одеської області, комунального підприємства «Роздільнянське районне бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_2 в якому просило Скасувати свідоцтво про право власності на свердловину НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради 03 січня 2002 року на ім'я ОСОБА_2 Скасувати реєстрацію свідоцтва про право власності на свердловину НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради 03 січня 2002 року на ім'я ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03 січня 2002 року виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради було видано на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на свердловину НОМЕР_1.

Підставою для падання вищевказаного свідоцтва було технічний паспорт, рішення Роздільнянського районного суду від 22.06.1999 року та акт передачі від 20.07.1999 року.

17.10.2005 року виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради було видано на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності па свердловину НОМЕР_1.

Таким чином, на одне і теж майно на ім'я ОСОБА_2 було видано два правовстановлюючих документа.

Рішенням Роздільнянського районного суду від 23.11.2011 року справа № 2-51/11 свідоцтво від 17.10.2005 року було скасовано.

Про існування свідоцтва від 03.01.2002 року позивачу стало відомо під час розгляду об'єднаної справи у Роздільнянському районному суді Одеської області, справи справа № 2-51/11 рішенням від 23.11.2011 року по який, свідоцтво від 17.10.2005 року було скасовано.

Позивач вважав, що Єгорівська сільська рада незаконно видала ОСОБА_2 свідоцтво від 03.01.2002 року, оскільки підставами для надання свідоцтва були технічний паспорт, рішення Роздільнянського районного суду від 22.06.1999 року та акт передачі від 20.07.1999 року.

Рішення Роздільнянського районного суду від 22.06.1999 року не могло бути підставою для надання вищевказаного свідоцтва від 03.01.2002 року, оскільки цім рішенням суду на користь ОСОБА_2 з Роздільнянського «Ветсанутильзоводу» було стягнута грошова сума у розмірі 21 987,55 грн.. Жодної фрази щодо стягнення саме свердловини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 в рішенні суду немає.

Актом від 20.07.1999 року державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції в Одеської області (який вказано у свідоцтві) передано ОСОБА_2 у рахунок боргу 21 987,55 грн. майно Роздільнянського «Ветсанутильзоводу», у переліку цього переданого майна відсутня свердловина НОМЕР_1.

Таким чином, на свердловину НОМЕР_1 Єгорівська сільська рада на вказаних підставах не повинна була надавати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на свердловину НОМЕР_1.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ст. 261 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач зазначав, що про існування свідоцтва від 03.01.2002 року йому стало відомо під час розгляду об'єднаної справи № 2-51/11 у Роздільнянському районному суді Одеської області, рішенням від 23.11.2011 року по який, свідоцтво від 17.10.2005 року було скасовано. До цього часу позивач вважав що на свердловину НОМЕР_1 існує свідоцтво від 17.10.2005 року.

Таким чином, як зазначає позивач строк позовної давнини пропущено не було.

В судовому засіданні представник СТ «Спутник» позовні вимоги підтримала та пояснила, що СТ «Спутник» користується водонапірною баштою - свердловиною більше 23 років, а ОСОБА_2 присвоїв вказану свердловину.

ОСОБА_2 позов не визнав та просив.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду голова СТ «Спутник» подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги та позовні вимоги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Позивачем не надано належних доказів того, що він на відповідній правовій підставі користується спірною свердловину НОМЕР_1. Навпаки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на зазначену свердловину.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 листопада 2011 року (а.с. 24-27) за результатами розгляду позовної заяви СТ «Спутнік» до ОСОБА_2, Єгорівської сільської ради про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності на артскважину та обладнання, за позовом ОСОБА_2 до садового товариства «Спутнік», треті особи Єгорівська сільська рада, аграрно-виробнича фірма «Алмаз-94» про визнання договору оренди недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Єгорівської сільської ради, СТ «Спутнік» про повернення переданого в оренду майна встановлені наступні обставини.

Спірна артезіанська свердловина перебуває у користуванні СТ «Спутник» з 1996 року, однак будь які правовстановлюючі документи у СТ «Спутник» відсутні.

В 1999 році спірна артезіанська свердловина під НОМЕР_1 в складі іншого майна підприємства Роздільянського «Ветсанзаводу» по акту прийому передачі від 20.07.1999 року при примусовому виконанні рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.06.1999 року про стягнення боргу з даного підприємства на користь ОСОБА_2 була передана ОСОБА_2

По даному акту у власність ОСОБА_2 передавались свердловини під заводськими номерами Ветсанзаводу 1,2,3,4,5,6. Саме свердловина НОМЕР_1 і є свердловиною НОМЕР_1

Дане майно було передано у власність ОСОБА_2 державною виконавчою службою з дозволу Мінагропрому України.

Той факт, що спірна артезіанська свердловина НОМЕР_1 є спірною свердловиною НОМЕР_1 та належала Роздільнянському «Ветсанзаводу» і правомірно відповідно до законодавства передавалась в 1999 році ОСОБА_2 підтверджується відповідними та належними доказами.

На підставі заяви ОСОБА_2 і відповідно до акту прийому передачі майна від 20.08.1999 року виконкомом Єгорівської сільської ради на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та на обладнання Ветсанзаводу.

19.10.2000 року між ОСОБА_2, та Єгорівеькою сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться території колишнього Роздільнянського «Ветсанзаводу», в тому числі і під артезіанськими.

Рішенням Єгорівської сільської ради за ОСОБА_2 було визнано право власності на приміщення та обладнання Ветсанзаводу, в тому числі і на будівлю свердловини з обладненням НОМЕР_1 , та видано свідоцтво про право власності на вказаний об'єкти 3 січня 2002 року.

Право власності ОСОБА_2 на спірну свердловину зареєстровано в БТІ та виготовлено технічний паспорт.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі наведеного колегія вважає, що позивачем не доведено, що свідоцтво про право власності на свердловину НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Єгорівської сільської ради 03 січня 2002 року на ім'я ОСОБА_2 видано без відповідної правової підстави.

Крім того колегія вважає, що посилання позивача на те, що він не пропустив строк звернення до суду є безпідставним. Відповідно до договору оренди спірної свердловини (а.с. 28-29) укладеним між СТ «Спутнік» та ОСОБА_2 01.04.2005 року, позивачу, ще у 2005 році було відомо про наявність оспоруваних рішень.

Колегія вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що реєстрації права власності на свердловину НОМЕР_1 , згідно свідоцтва виданого на підставі рішення виконавчого комітету Єгорівської сільської Ради, Роздільнянського району Одеської області виданого 03.01.2002 року на ім'я ОСОБА_2, в органах бюро інвентаризації Роздільнянського району Одеської області взагалі не проводилось, є помилковим. Проте таке помилкове посилання суду першої інстанції не вплинуло на законність оскаржуваного судового рішення та не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

На підставі наведеного колегія вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу голови садівничого товариства «Спутник» - Тарасової Любові Семенівни відхилити. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич