ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15  листопада 2006 року                                                              м. Київ                                                              

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Лихути Л.М., Левченка Є.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Медпромпроекг" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2001 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2002 року

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 1996 року, залишеним без зміни ухвалою судової колегії у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 21 серпня 1996 року та постановою президії цього ж суду від 9 грудня 1998 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ "Медпромпроект" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

5 жовтня 2001 року ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції подав касаційну скаргу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2001 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк до 2 листопада 2001 року для усунення її недоліків.

Ухвалою цього ж суду від 14 листопада 2001 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2002 року, касаційна скарга ОСОБА_1 визнана неподаною та йому повернута з підстав передбачених ст. 323 ЦПК України (1963р.).

Справа № 14565 кс04

Головуючий у першій інстанції      Парамонов М.Л   

Суддя -доповідач                                    Охрімчук Л.І.    

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень про визнання касаційної скарги неподаною, посилаючись на допущенні судами порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

                                             у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2001 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 червня 2002 року залишити без змін.                 

 Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                     Л.І. Охрімчук

Л.М. Лихута

Є.Ф.Левченко