УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              21 вересня 2006 року                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого                                                Гуменюка В.І.,

суддів:                                                           Барсукової В.М.,

                                                                       Григор′євої Л.І.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартир та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про   визнання права власності на частину квартири,

в с т а н о в и л а:

      ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про поділ квартир, посилаючись на те, що з 1986 року вона була у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого мають двох неповнолітніх дітей, які після розірвання шлюбу проживають з нею. Рішенням Токмакського районного суду від 1 серпня 2002 року шлюб між ними розірвано та поділено сумісно нажите майно, крім квартир, оскільки між ними була домовленість про їх поділ. На праві сумісної власності їм належать квартира АДРЕСА_1, яка придбана у період сумісного проживання та на спільні гроші. Згідно довідки БТІ КП “Абріс” інвентаризаційна вартість квартири складає 6118 грн., а ринкова вартісь - 22760 грн. Також на праві  часткової власності їм належить квартира АДРЕСА_2. У даній квартирі, згідно свідоцтва про право власності від ІНФОРМАЦІЯ_1, і договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 належить 2/5 частини, а ОСОБА_1 та її дітям належить кожному по 1/5 частині. Згідно довідки БТІ КП “Абріс” інвентаризаційна вартість квартири складає 5523 грн, а ринкова вартісь - 13360 грн.   Просила виділити їй у квартирі АДРЕСА_2 на праві власності 2/5 частин квартири на суму - 5344 грн. Відповідачу просила виділити ½ частини квартири АДРЕСА_1.

      Рішенням Токмакського районного суду від 2 грудня 2003 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартир задоволено. Виділено ОСОБА_1 на праві власності 2/5 частин квартири АДРЕСА_2, що складає - 5344 грн. Виділено ОСОБА_2 на праві власності ½ частини квартири АДРЕСА_1, що складає - 11380 грн. та залишено квартиру у його у власності. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за надання юридичної допомоги 492 грн. 64 коп.

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири відмовлено.

      Ухвалою апеляційного суду Запорізької  області від 17 травня 2004 року рішення Токмакського районного суду від 2 грудня 2003 року змінено. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартир задоволено. Виділено ОСОБА_1 на праві власності ½ частини квартири АДРЕСА_1, що складає - 12025 грн., ½ частину, яка їй належить в квартирі АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на всю квартиру за даною адресою і стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 компенсацію за її частку - 12025 грн. ОСОБА_1 виділено в квартирі АДРЕСА_2 2/5 частин, які належать  ОСОБА_2 вартістю 5585 грн. 60 коп. Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість його частини - 5585 грн. 60 коп. та стягнуто з нього витрати за проведення оцінки квартир -  70 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

      У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права  і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.  Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Токмакського районного суду від 2 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                В.І.  Гуменюк

          Судді:                                                                            В.М. Барсукова

                                                                                                 Л.І. Григор′єва