ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

Левченка Є.Ф,Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міського суду від 13 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2004 року, -

встановила:

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач незаконно збудував гараж, який розмістив на відстані 0,8 м. від паркану, який розділяє їхні присадибні ділянки. Навколо гаража відповідач зробив відмостку, внаслідок чого рівень грунту зі сторони його ділянки піднявся і талі води почали потрапляти в його двір, чим було завдано шкоди його двом вуликам . Моральну шкоду він оцінив в 2000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся у суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди .Посилався на те, що ОСОБА_1 в порушення норм та інструкцій, розмістив свою пасіку близько до паркану, що має висоту менш ніж 2,5 м. Бджоли покусали його дружину і вона змушена була звертатись до лікаря. Тому просив стягнути з ОСОБА_1 2 000 грн у відшкодування моральної шкоди та зобов'язати ОСОБА_1 перенести пасіку на неохідну відстань.

Справа №6-13768кс04

Головуючий у першій інстанції: Чабаненко В.О.

Доповідач: Лихута Л.М.

Рішенням Лубенського міського суду від 13 жовтня 2003 року, залишеним без зміни апеляційним судом Полтавської області від 13 травня 2004 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди і перенесення збудованого гаража відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та встановлення між садибами огорожі відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Лубенського міського суду від 13 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 13   жовтня

2003         року та на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 травня

2004         року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд вірно вказав, що він не надав доказів стосовно незаконної збудови гаража ОСОБА_2 та понесенними ним в зв"язку з цим витратами.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над Іншими.

Оскільки з матеріалів справи та не вбачається порушення судом норм процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 13 жовтня

2003         року та   ухвалу   апеляційного суду Полтавської області від 13 травня

2004         року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                       Є.ФЛевченко

Л.МЛихута Л.І.Охрімчук