6 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення додаткових витрат на відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23.06.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29.05.2004 р., яким позов задоволено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЦПК України 1963 р., що діяв на час вирішення справи, розгляд цивільної  справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням  осіб,  які  беруть  участь  у  справі.

Проте місцевий суд розглянув справу у відсутність відповідача, хоча в матеріалах справи відсутності відомості про вручення йому  повідомлення про час і місце розгляду справи, яке відбулося 23.06.2003 р.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Керуючись ст.ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :