У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  30 жовтня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                   Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Охрімчук Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за  позовом банку ТОВ “Фінанси та кредит” в особі філії банку у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, за  касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2004 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2003 року  банк ТОВ “Фінанси та кредит” в особі філії банку у Харківській області  звернувся в суд  з позовом до  ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 30 січня 2002 року відповідачка уклала з банком угоду на відкриття кредитної лінії під кредитну банківську пластикову картку visa classic в сумі, еквівалентній 3 000 доларів США з виплатою 20 відсотків річних. Відповідачка  повинна була погасити  суму кредиту 31 січня 2003 року.  Проте до вказаного часу відповідачка борг погасила частково, в подальшому відмовилась його погашати. Тому позивач просив суд стягнути з відповідачки: суму основного боргу в розмірі 2 912 доларів США (що еквівалентно 15 527 грн.60 коп.), відсотки за користування кредитом -3 137 грн. 46 коп., пеня -4 449 грн. 40 коп., а всього  23 114 грн. 46 коп.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 січня  2004 року, залишеним без змін ухвалою  апеляційного суду Харківської області від  28 квітня 2004 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку “Фінанси та кредит” суму основного боргу  за кредит -15 527 грн.60 коп., заборгованість по відсоткам -3 137 грн. 46 коп., пеню -4 449 грн.40 коп., держмито -166 грн. 79 коп, а всього 23 281 грн.25 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 квітня 2004 року, посилаючись на порушення судами норм  матеріального та процесуального права.

Колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга  ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду  м. Харкова від 19 січня 2004 року та на  ухвалу апеляційного суду Харківської  області від 28 квітня 2004 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.   

Встановлено і це  вбачається з матеріалів справи , що судові рішення ухвалено з додержанням  судом норм матеріального та   процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують

Колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду  м. Харкова  від  19 січня 2004року  та ухвалу апеляційного суду  Харківської області від  28 квітня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.