Категорія 67 Головуючий у 1 інстанції Кононихіна Н.Ю.

Доповідач Соломаха Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Новосядлої В.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Бордюзі Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області) про встановлення факту родинних відносин з апеляційною скаргою заінтересованої особи - Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Зазначав, що є рідним сином «ОСОБА_2» (російська транскрипція) ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Проте в свідоцтві про смерть, яке видано Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, прізвище його батька зазначено як «ОСОБА_2» (українська транскрипція).

Посилаючись на те, що факт родинних відносин між ним та «ОСОБА_2 (російська транскрипція) підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим 23 травня 1957 року, свідоцтвом про одруження його батьків «ОСОБА_2. (російська транскрипція) та ОСОБА_2. (російська транскрипція) від 10 жовтня 1953 року, що цей факт може підтвердити його мати ОСОБА_2. (російська транскрипція), що при отриманні свідоцтва про смерть батька була допущена помилка, замість прізвища «ОСОБА_2» (російська транскрипція) записано «ОСОБА_2» (українська транскрипція), що Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив йому внести зміни до свідоцтва про смерть батька, просив з метою оформлення спадщини:

- встановити факт, що він, ОСОБА_1 є сином «ОСОБА_2» (російська транскрипція) ОСОБА_2;

- зобов'язати Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області замінити в свідоцтві про смерть прізвище «ОСОБА_2 на «ОСОБА_2» (російська транскрипція) ОСОБА_2 (а.с. 3-4).

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2012 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, визнано, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2.

Зобов'язано Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області замінити в свідоцтві про смерть прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

Заінтересованою особою - Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області на зазначене судове рішення подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить змінити рішення суду в частині зобов'язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану замінити в свідоцтві про смерть прізвище «ОСОБА_2 на «ОСОБА_2, а саме, відмовити в задоволенні вимог про внесення змін до актового запису про смерть № 407 від 30 квітня 2012 року, складеного на ОСОБА_2

Зазначає, що суд розглянув справу у відсутність їх представника, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вважають, що вони не є заінтересованою особою по цій справі, оскільки встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно з метою оформлення спадщини. Заінтересованою особою повинна бути відповідна нотаріальна контора.

Встановлення факту родинних відносин не тягне за собою внесення змін до актового запису про смерть, оскільки прізвище померлого в актовому запису про смерть записано згідно його паспорту. Проте суд не витребував ні актовий запис про смерть № 407 від 30 квітня 2012 року, ні копію форми № 1 із СГіРФО Червоногвардійського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області.

Суд не звернув уваги, що маються розбіжності і в написанні прізвищ в свідоцтві про народження заявника - «ОСОБА_2» (російська транскрипція) та в свідоцтві про шлюб батьків - «ОСОБА_2» (російська транскрипція). До того ж мають місце розбіжності в написанні прізвищ навіть в свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 (НОМЕР_1) та в актовому запису про його народження № 906 від 23 травня 1957 року, складеному відділом, де вказано прізвище ОСОБА_2 (а.с. 26-27).

Представник заінтересованої особи - Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення уповноваженій особі 19 січня 2013 року повістки про явку до суду 29 січня 2013 року (форма № 119) (а.с. 113). Керівник відділу надіслав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та повідомив, що апеляційну скаргу підтримують (а.с. 114).

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у судовому засіданні 15 січня 2013 року під розписку (а.с. 103). проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Оскільки заявник ОСОБА_1 не повідомив суду про причини неявки у судове засідання, відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається? що він не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заінтересованої особи підлягає задоволенню з наступних підстав:

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Однак в свідоцтві про смерть, яке видане Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану згідно актового запису № 407 від 30 квітня 212 року, прізвище батька вказано як «ОСОБА_2

Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджений. Вважаючи факт родинних відносин встановленим, суд зобов'язав Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану замінити в свідоцтві про смерть прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо. До них суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення юридичного факту, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення факту родинних відносин йому необхідно з метою оформлення спадщини після смерті батька (а.с. 3-4).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 30 квітня 2012 року Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 83 років у м. Макіївка Червоногвардійський район Донецька область помер «ОСОБА_2 про що в Книзі реєстрації смертей 2012 року квітня місяця 30 числа зроблено відповідний актовий запис за № 407 (а.с. 7).

Згідно паспорта заявника НОМЕР_3 виданого 01 жовтня 1996 року Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, прізвище заявника зазначено як ОСОБА_5 (а.с. 5 - 6).

Тобто, прізвище померлого ОСОБА_2 та прізвище заявника (ОСОБА_1) є неоднаковими, що і змусило заявника звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин з метою оформити своє право на спадкування.

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Суд першої інстанції зазначені вимоги процесуального закону не виконав, не вжив заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та в порушення норм процесуального права на заінтересовану особу - Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області поклав обов'язок виконання рішення суду, що суперечить самій суті окремого провадження, що визначена ст. 234 ЦПК України.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 2 ст. 234 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Враховуючи зазначене, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги заінтересованої особи про те, що рішення суду в частині зобов'язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану замінити в свідоцтві про смерть прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 є незаконним, до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права та не врахував, що встановлення факту родинних відносин не є підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень у актовий запис, про що обґрунтовано зазначає апелянт в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд також не врахував, що згідно ст. 1 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» саме цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Зазначеним законом взагалі не передбачено внесення змін в свідоцтво про смерть, яке видається відповідно до ст. 18 Закону про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст. 19, ст. 22 Закону від 01 липня 2010 року № 2398-VI у разі внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану

Відповідно до ст. 22 Закону від 01 липня 2010 року № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Тобто, внесення змін до свідоцтва про смерть можливо лише в разі внесення змін в актовий запис про смерть. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану така відмова може бути оскаржена заявником в судовому порядку.

Проте апеляційним судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 в установленому законом порядку не звертався до Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області з заявою про внесення змін до актового запису про смерть за № 407 від 30 квітня 2012 року.

Більш того, в судовому засіданні апеляційного суду заявник визнав, що в паспорті прізвище його батька дійсно значилося як «ОСОБА_2 Пояснив, що і його мати згідно паспорту має прізвище «ОСОБА_6, на підтвердження чого заявник надав ксерокопію її паспорту (а.с. 90). Тобто, в актовому записі про смерть № 407 від 30 квітня 2012 року прізвище померлої особи зазначено як «ОСОБА_2» відповідно до її паспорту, на що і посилається Червоногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 4 ст. 303 ЦПК України якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Перевіряючи справу в повному обсязі, апеляційний суд вважає, що і в частині задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин рішення суду також не відповідає вимогам закону.

Встановивши факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, та визнавши, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 234, п. 1 частини 1 ст. 256 ЦПК України фактично не підтвердив факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2, встановив факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тобто особою, відомості про смерть якої, в матеріалах справи відсутні, а тому встановлений судом факт родинних відносин не створює умов здійснення заявником ОСОБА_1 права на спадкування після смерті особи, яка зазначена в свідоцтві про смерть, а саме, ОСОБА_2

Розглядаючи по суті вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина.

Згідно рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 травня 2008 року ОСОБА_2 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 (а.с. 111-112).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 17 січня 2013 року інформація щодо заповіту ОСОБА_2 відсутня.

Тобто, враховуючи відсутність заповіту ОСОБА_2, встановлення факту того, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, призведе до виникнення права заявника на спадкування після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

З матеріалів справи встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно його свідоцтва про народження, яке складено російською мовою та в якому його прізвище російською транскрипцією зазначено як «ОСОБА_2», є «ОСОБА_2» (російська транскрипція) та «ОСОБА_6» (російська транскрипція) (а.с. 8).

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що всі ці три особи «ОСОБА_2» (російська транскрипція), ІНФОРМАЦІЯ_2, «ОСОБА_6» (російська транскрипція), ІНФОРМАЦІЯ_2, та «ОСОБА_5» (російська транскрипція), ІНФОРМАЦІЯ_3, з 30 січня 1961 року мешкали за однією адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується домовою книгою на це домоволодіння (а.с. 97-101). В домовій книзі є відмітка про те, що «ОСОБА_5» (російська транскрипція), ІНФОРМАЦІЯ_3, в цьому домоволодінні зареєстрований як син «ОСОБА_2» (російська транскрипція) та «ОСОБА_6» (російська транскрипція).

В цій же домовій книзі при перереєстрації ОСОБА_2 05 липня 1968 року, його прізвище зазначено російською мовою як «ОСОБА_2» (а.с. 99), що відповідає зазначеному прізвищу «ОСОБА_2» (українська транскрипція) в актовому записі про смерть № 407 від 30 квітня 2012 року.

Саме таке місце проживання померлого ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 зазначено в актовому записі про смерть № 407 від 30 квітня 2012 року та в повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 87-88).

Саме за цією адресою згідно паспорту зареєстрований і заявник ОСОБА_1 (а.с. 6).

Проте згідно паспортів громадянина України в паспорті ОСОБА_2, який виданий 05 грудня 2000 року Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області НОМЕР_4 та який вилучений Червоногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану при реєстрації його смерті, та в паспорті ОСОБА_6, який виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області НОМЕР_5 та в якому мається відмітка про її реєстрацію саме по АДРЕСА_1, прізвища зазначені як «ОСОБА_2», в той час як в паспорті заявника його прізвище зазначено як «ОСОБА_2».

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Макіївки Донецької області, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Макіївка Донецької області, після смерті якого відкрилася спадщина. Наданими суду доказами доведено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Макіївки Донецької області, є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Макіївка Донецької області.

На підтвердження цього факту судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, проте апеляційний суд позбавлений можливості послатися на ці докази, оскільки ухвалює нове рішення і у нього відсутня можливість дослідити ці докази через відсутність з технічних причин фонограми судового засідання від 22 червня 2012 року, про що в матеріалах справи є довідка секретаря судового засідання (а.с. 17).

Відповідно до частини 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину, тобто встановлення факту родинних відносин створить для нього юридичні наслідки.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17 січня 2013 року відомості щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутні (а.с. 109).

Апеляційним судом встановлено, що спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, крім заявника, є також дружина померлого ОСОБА_9

ОСОБА_9 судом першої інстанції не була залучена до участі у справі в якості заінтересованої особи, проте процесуальним законом не передбачено з цих підстав залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.

ОСОБА_9 є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 90), і за поясненнями заявника ОСОБА_1 самостійно за станом здоров'я не пересувається, їй відомо про його звернення до суду з цією заявою і проти встановлення факту родинних відносин між ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, вона не заперечує, будь-який спір про право на спадкування між ними відсутній.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту його родинних відносин з ОСОБА_2 Вимоги про зобов'язання Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану замінити в свідоцтві про смерть прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 є зайвими та не ґрунтуються на законі.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу заінтересованої особи - Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області задовольнити.

Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2012 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Макіївки Донецької області, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 83 років в м. Макіївка Червоногвардійський район Донецька область, про що в Книзі реєстрації смертей 2012 року квітня місяця 30 числа зроблено відповідний актовий запис за № 407.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Макіївки Донецької області, є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Макіївка Донецької області, про що в Книзі реєстрації смертей 2012 року квітня місяця 30 числа зроблено відповідний актовий запис за № 407.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Новосядла

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна