|
У Х В А Л А |
|
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного орендного підприємства (далі - ПОП) “Дністер”, Цекинівської сільської ради про відшкодування збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ПОП “Дністер”, посилаючись на те, що він має право на земельний пай в розмірі 1,97 га, 11 березня 2000 року подав заяву до сільської ради про виділення йому земельної ділянки, проте земельна ділянка була виділена лише у квітні 2001 року, а до того часу нею неправомірно користувалося ПОП “Дністер”.
Позивач просив стягнути з ПОП “Дністер” 4137 грн. вартості неодержаного урожаю за 2000 рік, а також 1850 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду до участі у справі як відповідача було залучено Цекинівську сільську раду.
Рішенням Ямпільського районного суду від 6 травня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 8 липня 2003 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з Цекинівської сільської ради на користь позивача 4137 грн. збитків, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Цекинівська сільська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов про відшкодування збитків, суд виходив з того, що позивач має право на земельний пай у розмірі 1,97 умовних кадастрових га, він неодноразово звертався до сільської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки, однак земельна ділянка була виділена у користування ПОП “Дністер”, а позивачеві завдано збитків в розмірі вартості неодержаного урожаю з ділянки площею 1,97 га .
Проте з такими висновкам погодитись не можна, оскільки при встановленні зазначених фактів суд в порушення вимог ст.ст. 15, 30, 62 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи, неповно з”ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зокрема суд не встановив і в рішенні не зазначив, які конкретно порушення були допущені сільською радою, наявність причинного зв”язку між цими порушеннями та шкодою, не перевірив також обгрунтованість наведених позивачем розрахунків щодо розміру збитків лише на підставі вартості неодержаного урожаю без урахування витрат, які необхідно було провести для його одержання.
В порушення вимог ст. 301 ЦПК України 1963 року апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржуються, підстав для їх обов”язкового скасування, передбачених ч. 1 ст. 328 ЦПК України, колегія суддів не знаходить.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 336 УПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Цекинівської сільської ради задовольнити.
Рішення Ямпільського районного суду від 6 травня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 8 липня 2003 року в частині стягнення з Цекинівської сільської ради на користь ОСОБА_1 4137 грн. скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - Ю.Л.Сенін
Судді : Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк