У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

“9 листопада 2006 року                                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах                                                           Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., 

Волкова О.Ф.,       

Барсукової В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відділу освіти Сихівської районної адміністрації м. Львова  на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської середньої школи НОМЕР_1, відділу освіти Сихівської районної адміністрації м. Львова  та виконкому Львівської міської ради,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2000 року  ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідачів невиплачену в строк надбавку за вислугу років у розмірі 1034 гривень 97 коп., допомогу на оздоровлення у розмірі 378 гривень та суму індексації в розмірі 81 гривні 34 коп. та компенсацію втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 386 гривень 91 коп., які відповідачі не виплатили їй, посилаючись на відсутність фінансування.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 вересня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, його резолютивну частину доповнено реченням наступного змісту: “з вказаної суми підлягають сплаті прибутковий податок та обов'язкові платежі в бюджет”.

В касаційній скарзі відділ освіти Сихівської районної адміністрації м. Львова просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року скасувати як незаконні і необгрунтовані.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 331, 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відділу освіти Сихівської районної адміністрації м. Львова  відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 2 лютого 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                              Гуменюк В.І.

                                                                      Волков О.Ф.

                                                                      Барсукова В.М.