У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9  листопада 2006 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах                                                           Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., 

Волкова О.Ф.,       

Барсукової В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 30 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Будівельник” про виплату заробітної плати, стягнення середньомісячного заробітку та видачу трудової книжки,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконним наказ директора ТОВ “Будівельник” НОМЕР_1 про звільнення позивача з роботи, стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7629 гривень 36 коп., компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 387 гривень 50 коп., а також зобов'язати ТОВ “Будівельник” видати його трудову книжку.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 грудня лютого 2003 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ТОВ “Будівельник” на користь позивача стягнуто 98 гривень 80 коп. компенсації за невикористану відпустку, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У березні 2004 року ОСОБА_1 через суд першої інстанції подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, одночасно звернувся із заявою про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, пропущеного, на його думку, з поважних причин.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 30 березня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2004 року, ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить ухвалу Буського районного суду Львівської області від 30 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2004 року  скасувати у зв'язку з безпідставністю викладених в них висновків суду та поновити йому строк на касаційне оскарження рішення Буського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2003 року у справі за його позовом до ВАТ “Будівельник” .

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 331, 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 30 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                              Гуменюк В.І.

                                                                      Волков О.Ф.

                                                                      Барсукова В.М.