Справа № 2-318/12

Категорія 45

2/295/411/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого - судді Коломієць О.С.

секретарів с/з Расеньчука В.С., Білінська Л.С., Дехтієвська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна придбаного за час перебування у шлюбі та про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.02.2009 року, звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що 03 вересня 2002 року зареєструвала з відповідачем шлюб і проживали з ним спільно в квартирі АДРЕСА_1. За час перебування в шлюбі придбали наступне майно : автомобіль марки «Volkswagen Sharan», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 80 000,00 грн. (на придбання якого у 2006 році позичила у своєї доньки ОСОБА_6 40000,00 грн.), автомобільний причіп «БЗП-702», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 5500,00 грн., холодильник «Снайге FR 275», вартістю 1500,00 грн., телевізор «Самсунг CZ-21F12Г», вартістю 1000,00 грн., пральну машину німецького виробництва, б/у, вартістю 750 грн., меблевий гарнітур, за 500 грн., шафу - 250 грн., пилосос «Самсунг SC4046» - 350 грн., праску «Kenwood» - 200 грн., гардини - 250 грн., покриття для підлоги - 500 грн., покривала - 250 грн., стіл та табуретки кухонні - 200 грн., тумбу для взуття б/у - 200 грн., люстри в кількості 2 шт. - 400 грн., ліжко - 500 грн., газову плиту «Норд» - 500 грн., внутрішні двері в кількості 5 шт. - 2500 грн., цемент 2 тонни - 1000 грн., візок будівельний - 200 грн., бетонозмішувач електричний - 1425 грн., сидіння для машини б/у 2 шт. - 1000 грн. Крім того, у вищевказаній квартирі знаходились особисті (індивідуального користування) речі позивача вартістю 7370 грн., зокрема : золотий ланцюжок, взуття, верхній одяг, натільна білизна, які не підлягають поділу, проте були залишені в квартирі відповідача і не повернуті останнім. У зв'язку з чим, просила визнати за нею право власності на автомобіль «Volkswagen Sharan» та стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості її особистих речей в розмірі 7370,00 грн., а відповідачу виділити все інше перелічене майно, визнавши за ним право власності. Також просила відшкодувати заподіяну незаконними діями відповідача моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн., яка виразилась в душевних стражданнях, порушенні звичайного порядку організації життя через позбавлення можливості належним чином користуватись особистими речами.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав. Просили поділити майно згідно запропонованого позивачем варіанту, виділити їй у власність автомобіль, стягнувши на користь відповідача грошову компенсацію.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Зазначили, що дійсно сторонами за час шлюбу був придбаний автомобіль і причіп, які просили виділити відповідачу в користування, стягнувши грошову компенсацію на користь позивача. Крім того, рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 23.09.2010 року був проведений поділ майна подружжя, інше майно, яке перелічене в позові, сторонами під час шлюбу ніколи не купувалось. Всі особисті речі позивача були нею вивезені самостійно, а тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації та моральної шкоди є безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Право спільної сумісної власності подружжя врегульовано главою 8 СК України.

Так, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України). Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності (ч.1 ст. 69 СК України). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено, зокрема, домовленістю між ними (ч.1 ст.70 СК України). Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст. 71 СК України).

В судовому засіданні було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.09.2002 року по 18.12.2008 року (а.с.11,133 том1).

На підставі визнаних сторонами фактів та наданих доказів, судом встановлено, що сторони під час шлюбу придбали автомобіль марки «Volkswagen Sharan», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 48292,00 грн. та автомобільний причіп «БЗП-702», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 4794,00 грн. Судом приймається, як достовірний доказ на підтвердження ринкової вартості автомобіля, висновок додаткової судової автотоварознавчої експертизи № 3345 від 23.07.2012 року, оскільки це є висновок експерта, проведений за ухвалою суду, з повідомленням сторін, особою, яка має посвідчення судового експерта та попереджена судом про кримінальну відповідальність. Належних та допустимих доказів які б підтверджували виникнення механічних пошкоджень спірного автомобіля, які зазначені в протоколі огляду транспортного засобу, після розірвання сторонами шлюбу позивачем представлено не було, а тому і підстав для визначення ринкової вартості автомобіля в сумі 57025 грн. у суду немає. Також судом приймається як достовірний доказ ксерокопія квитанції до прибуткового ордеру від 14.03.2008 року та накладна № 257 від 13.03.2008 року про вартість причину в розмірі 4794,00 грн., оскільки дана сума не заперечувалась і визнавалась сторонами.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи викладене та те, що згоду на отримання грошової компенсації в рахунок їх часток у спільному майні подружжя ні позивач, ні відповідач не висловлювали, з відповідними позовом до суду не звертались, за таких обставин суд визнає автомобіль та причіп спільною сумісною власністю, та визнає за кожною стороною право власності на 1/2 частину спірного майна.

Пилосос «Самсунг SC4046», праску «Kenwood», візок будівельний, електричний бетонозмішувач суд виключає з переліку майна, оскільки спір з приводу його поділу між сторонами був розглянутий судом, про що свідчить рішення Богунського райсуду м. Житомира від 23.09.2010 року, яке набрало законної сили.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд не може визнати спільним майном подружжя холодильник «Снайге FR 275», телевізор «Самсунг CZ-21F12Г», пральну машину німецького виробництва, б/у, меблевий гарнітур, гардини, покриття для підлоги, покривала, стіл та табуретки кухонні, тумбу для взуття б/у, люстри в кількості 2 шт., ліжко, газову плиту «Норд», внутрішні двері в кількості 5 шт., цемент 2 тонни, сидіння для машини б/у 2 шт. Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів які підтверджували придбання сторонами даного майна під час шлюбу, його наявність, вартість та його місцезнаходження, так само як і залишення в квартирі відповідача особистих речей і не повернення їх останнім. Суд не може покласти в основу рішення покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, оскільки вони не дають суду підстав для визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя і спростовуються показами інших свідків допитаних в судовому засіданні. Крім того, з представлених позивачем інструкцій з експлуатації, квитанції та гарантійних документів на побутові прибори : телевізор «Самсунг CZ-21F12Г» та газову плиту «Норд», вбачається, що останні були придбані в травні 2002 року (а.с.159,174 том1), тобто до укладення сторонами шлюбу.

Безпідставними також є доводи позивача про отримання від доньки позики в сумі 8250 доларів США на придбання автомобіля. Відповідно до змісту розписки від 15.07.2005 року дані кошти були отримані для оплати навчання сина ОСОБА_4, а приведення таких доводів в майбутньому не є безумовним доказом того, що отримані кошти були витрачені саме на придбання спірного автомобіля.

Вирішуючи питання про наявність підстав та доказів для відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, позивач не надала доказів на підтвердження факту перенесення нею моральних страждань та наявності послідовного зв'язку між будь-якою шкодою, перенесеними моральними стражданнями та діями відповідача. Аналізуючи зібрані докази по справі, суд вважає, що позивачем не доведена вина відповідача в заподіянні їй моральної шкоди, відсутня протиправність діяння відповідача відносно неї, не встановлено неправомірності дій чи бездіяльності та причинного зв'язку між шкодою та будь-якими неправомірними діями відповідача. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК і пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 600 грн., на оплату судового збору в розмірі 265,43 грн. та з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна придбаного за час перебування у шлюбі та про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати автомобіль «Volkswagen Sharan», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобільний причіп «БЗП-702», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 об'єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину автомобіля «Volkswagen Sharan», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та право власності на 1/2 частину автомобільного причіпа «БЗП-702», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину автомобіля «Volkswagen Sharan», 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та право власності на 1/2 частину автомобільного причіпа «БЗП-702», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 600 грн., судовий збір в розмірі 265,43 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

11.03.2013 року Справа № 2-318/12

ОСОБА_4

АДРЕСА_2

ОСОБА_5

АДРЕСА_1

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 11.03.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира О. С. Коломієць

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

11.03.2013 року Справа № 2-318/12

ОСОБА_4

АДРЕСА_2

ОСОБА_5

АДРЕСА_1

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 11.03.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира О. С. Коломієць

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

11.03.2013 року Справа № 2-318/12

ОСОБА_4

АДРЕСА_2

ОСОБА_5

АДРЕСА_1

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 11.03.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира О. С. Коломієць