У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

8 листопада 2006 року

м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

в цивільних справах у складі:

 

 

розглянувши судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства (далі - ДП) “Завод чистих металів” відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Чисті метали” про визнання права власності на майно,

 

в с т а н о в и л а :

 

У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП “Завод чистих металів” ВАТ “Чисті метали” про визнання права власності на майно, посилаючись на те, що він є співучасником і співзасновником ДП “Сілікон” спільного українсько-російського німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ОКБ Червоний прапор”, яке є власником об'єктів нерухомості придбаних у ДП “Завод чистих металів”, проте останнє визнавати право власності на це майно за ДП “Сілікон” відмовляється.

 

Рішенням Світловодського міського суду від 22 квітня 2003 року позов задоволено.

 

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

 

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

 

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно договору купівлі-продажу НОМЕР_1, укладеному між ДП “Завод чистих металів” та спільним українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Сілікон”, останнім придбано трьохповерхову будівлю головного технологічного корпусу з комунікаціями вартістю 2 267 560 грн. 80 коп. та будівлю водневої станції з комунікаціями вартістю 141376 грн.  04 коп. (а.с. 30-32).

 

За рішення господарського суду Кіровоградської області від 3 липня  2002 року, вищезазначений договір купівлі-продажу від 5 листопада 2001 року визнано недійсним з поверненням ДП “Завод чистих металів” одержаного за договором. (а.с. 74-77).

 

Постановою Верховного Суду України від 25 березня 2003 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 3 липня 2002 року залишено в силі (а.с. 78-79).

 

На зазначені обставини не звернув уваги суд першої інстанції при розгляді справи, ухваливши рішення, яке не ґрунтується на законі.

 

Проте, ні суд першої ні апеляційної інстанції не з'ясував правових підстав звернення до суду з позовом ОСОБА_1, який у позовній заяві просив визнати право власності  за юридичною особою, а не за ним.

 

Тобто позивач ототожнив себе із юридичною особою.

 

Судом не встановлено повноважень ОСОБА_1 діяти від імені юридичної особи.

 

Не встановлено також судом порушення особистих прав позивача чи його інтересів при вирішенні конкретного спору.

 

Враховуючи викладене судом встановлено, що спір виник практично між юридичними особами і підлягає розгляду в господарському суді.

 

У відповідності до ст. 24 ЦПК України (1963 р.) на час розгляду справи загальні суди могли розглядати справу по спорах що виникають з цивільних, сімейних, трудових кооперативних правовідносинах, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин.

 

Судом встановлено, що сторонами у спорі є юридичні особи.

 

Тобто даний спір на час його розгляду в загальному суді не міг розглядатися оскільки підлягає розгляду у господарському суді.

 

За таких обставин вважати обґрунтованими рішення суду першої та апеляційної інстанції не має підстав.

 

Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 статті 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як і не підлягала на час розгляду її в суді першої чи апеляційної інстанції.

 

Керуючись статтями 205, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

    

у х в а л и л а :

 

               Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

            Рішення Світловодського міського суду від 22 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2004 року скасувати і провадження у справі закрити.

 

         Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий                                            В.І. Гуменюк

 

Судді:                                                       В.М. Барсукової

 

В.Й.Косенка

 

М.І.Балюка

 

В.Г.Данчука