Справа №2-55-2008

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м        У к р а ї н и

29 серпня 2008 року                                      м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого  судді                                          Олійника О.М.

при секретарі                                                Якубовській Ю.А.

з участю позивачки                                       ОСОБА_1

її представника                                             ОСОБА_3

відповідача                                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину будинковолодіння, -    

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на Ѕ частину будинковолодіння та господарських прибудов, мотивувала вимоги тим, що 21.07.1998 року вони зареєстрували шлюб і в період шлюбу за спільні кошти придбали будинок  АДРЕСА_1. В зв`язку з тим, що їх відносини погіршились, 18.07.2006 року шлюб між сторонами було розірвано. Вважає, що будинок належить їй і відповідачу на праві спільної сумісної власності,  просила суд розділити житловий будинок з господарськими прибудовами по Ѕ частині кожному. 

        В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3позовні вимоги підтримали, просили розділити будинок в ідеальних частках, визнати право власності на Ѕ частину будинку з відповідною частиною господарських прибудов. ОСОБА_1пояснила, що будинок сторони  придбали за спільні кошти, частину яких позичили у її батька ОСОБА_4. Просила також стягнути на її користь понесені  судові витрати в розмірі 663 грн.

        Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що спірний будинок АДРЕСА_1 належав його батькові ОСОБА_5. В 2005році  вони уклали між собою договори купівлі - продажу будинку та рішеннями  третейського суду від 24.03.2005року було визнано право власності на будинок за ОСОБА_2. Хоча будинок був придбаний в період шлюбу з позивачкою, кошти за нього було внесено особисто відповідачем, оскільки ОСОБА_1протягом  багатьох років спільного проживання майже не працювала і сім'ю утримував він один. При укладенні договорів купівлі - продажу будинку та вирішенні справи третейським судом позивачка присутня не була. Пояснив, що дійсно частину коштів на оформлення документів по спірному будинку  та сплату податків за нього сторони позичили у батька позивачки ОСОБА_4., але він в 2007році після розірвання шлюбу, повернув дані кошти особисто. З даних причин відповідач вважає, що спірний будинок не може бути спільною сумісною власністю подружжя, оскільки позивачка ОСОБА_1не приймала участі у його купівлі, придбаний він за особисті кошти одного з подружжя - ОСОБА_2

        Вислухавши пояснення сторін та представника позивачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

        Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 і копії рішення суду від 18.07.2006року, яким шлюб розірвано, позивачка ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.1998 року до 18.07.2006 року і проживали однією сім'єю в спірному будинку, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_6. За договорами купівлі-продажу від 10.03.2005 року та 15.03.2005 року сторони придбали будинок АДРЕСА_1 у батька відповідача - ОСОБА_5. Рішеннями третейського суду від 24.03.2008року за ОСОБА_2 визнано право власності на жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

        Рішенням  Апеляційного суду  Вінницької області від 05.06.2008р. рішення третейського суду про визнання дійсними договорів купівлі - продажу Ѕ частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1 від 10.03.2005р. і 15.03.2005р. та визнання права власності на вказані будівлі за ОСОБА_2 визнані дійсними.

        Відповідно до ст. 60 СК України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

        Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ст. 70 СК України, ст. 372 ЦК України).

        Заперечення відповідача ОСОБА_2, що спірний будинок є його особистою приватною власністю, ним в судовому засіданні не доведені, спростовуються показами  позивачки, наведеними матеріалами справи і оцінюються судом критично.

        Також з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею при подачі позову до суду, в розмірі  633 грн. державного мита та 30 грн. - оплата за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді.  

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 63, 69, 70 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

        Позов задовольнити.

        Розділити спільне майно подружжя, а саме: житловий будинок з господарськими прибудовами, що розташований по АДРЕСА_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ідеальних частках, виділивши по Ѕ кожному з подружжя.

        Визнати право власності на Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1 з належною частиною господарських прибудов за ОСОБА_1.

        Визнати право власності на Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1 з належною частиною господарських прибудов за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 633 (шістсот тридцять три ) грн. та інформаційно-технічні витрати  в сумі 30(тридцять) грн.

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м. Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

        Суддя: