У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          4 грудня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

             У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 листопада 2002 року відповідач завдав йому тілесних ушкоджень, але був звільнений від кримінальної відповідальності за актом амністії.

             Рішенням Заводського  районного суду м. Дніпродзержинська від 26 жовтня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

             Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 лютого 2006 року рішення районного суду скасовано, постановлено стягнути з   ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд помилково скасував правильне рішення районного суду.             

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.              

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 лютого 2006 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін