Справа № 1008/7838/12
Провадження № 2/362/694/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
11.03.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Медведєва К.В.,
при секретарі - Савчук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Васильків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Зоря", Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на квартиру, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) звернулася до суду з позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 та за набувальною давністю.
25.02.2013 року до суду через канцелярію суду від позивача надійшла позовна заява із збільшеними позовними вимогами, натомість в судовому засіданні 11.03.2013 року позивач просила суд не брати до увагу цю редакцію позовної заяви та не розглядати її, оскільки остання подана до суду помилково.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 за життя сплатив на користь кооперативу вартість спірної квартири, а кооператив таку оплату прийняв. За твердженням позивачки, ОСОБА_2 за життя не оформив документи про право власності на спірну квартиру через похилий вік та юридичну необізнаність. Після смерті ОСОБА_2 позивачка фактично прийняла спадщина та продовжує проживати в спірній квартирі натомість не має документів, які підтверджують право власності на спірну квартиру. Позивачка посилається на те, що вона єдиним спадкоємцем першої черги, а тому вона має бути визнана власником спірної квартири. Крім того, за твердженням позивачки, остання проживає та користується спірною квартирою з 1986 року, а тому право власності на спірну квартиру має бути визнано за нею, ще і за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України.
Представник позивача та позивач позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідачів повідомлений про день, час та місце судового засідання в судове засідання 11.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом достовірно встановлено, що 04.05.1985 року між позивачкою та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 04.05.1985 року.
26.02.1996 року складено технічний паспорт на квартиру № 4 в житловому будинку № 11 по вул. Леніна с. Саливонки Васильківського району Київської області. Згідно вказаного технічного паспорту власниками квартири зазначено Агрофірма «Зоря» та ОСОБА_2.
Згідно сторінки 11 паспорту позивачки, виданого 19.02.2000 року, зареєстрованим місцем проживання останньої з 27.12.1986 року є АДРЕСА_1.
Згідно витягу з протоколу № 4 зборів представників членів СВК «Агрофірма «Зоря» с. Саливонки, Васильківського району, Київської області від 28.08.2002 року на загальних зборах представників членів СВК «Агрофірма «Зоря» слухали: заяву члена СВК «Агрофірма «Зоря» ОСОБА_2 про продаж йому в особисту власність квартири АДРЕСА_1. З цього питання збори одноголосно вирішили: продати в особисту власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.
30.11.2004 року СВК «Агрофірма «Зоря» видав довідку № 78 ОСОБА_2 про те, що вартість квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в сумі 15087 грн. станом на 1.12.2004 року ним повністю внесено в касу господарства. Дана квартира не стоїть на балансі господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік помер ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 05.02.2007 року.
ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 09.07.2007 року повідомлено позивачку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, оскільки немає правовстановлюючого документу на квартиру. Цим же листом позивачці запропоновано звернутися до суду з заявою про визнання права власності на квартиру.
Згідно довідки Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 06.06.2012 року № 811 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1986 року по день смерті. Дружина померлого ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 з 1986 року по даний час.
Згідно довідки Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 18.02.2013 року № 534 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1986 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. Дружина померлого ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 з 1986 року по даний час.
Супровідним листом від 01.03.2013 № 97 Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації надало суду технічний паспорт станом на 29.09.1992 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Цим же листом Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації повідомило суд, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи будинок за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 одна і та ж сама будівля.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивачки квартира за адресою: АДРЕСА_1 (яка вказана в технічному паспорті складеному 26.02.1996 року та в якій зареєстрована позивачка згідно сторінки 11 паспорту позивачки) через допущені в минулому неточності є тією самою квартирою, яка на час вирішення справи має адресу: АДРЕСА_1. Вказане вбачається з наступних документів: двох різних примірників технічних паспортів на спірну квартиру; витягу з протоколу № 4 зборів представників членів СВК «Агрофірма «Зоря» від 28.08.2002 року; довідки СВК «Агрофірма «Зоря» від 30.11.2004 року № 78; довідок Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 06.06.2012 року № 811 та від 18.02.2013 року № 534; супровідного листа Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 01.03.2013 № 97.
Згідно ст. 15 Закону України «Про власність», в редакції що діяла на час спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», в редакції що діяла на час спірних правовідносин, член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Крім того, згідно пп. а) п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, в редакції що діяла на час спірних правовідносин, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески.
Виходячи з вказаних нормативно-правових актів та правової позиції висловленій в абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена кооперативу, який до дня смерті повністю вніс кошти за передане члену кооперативу майно кооперативу, то до складу спадщини такого члена включається вказане майно.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України позивачка належить до першої черги спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Позивачка проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Доказів відмови позивачки від спадщини суду не надано.
Враховуючи той факт що позивачка дійсно є спадкоємцем за законом спадкодавця і прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, та той факт, що спадкодавець повністю вніс кошти за квартиру, адресою якої на час вирішення справи є АДРЕСА_1, то суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки про визнання права власності на вказану квартиру.
Крім викладено, суд враховує, що згідно ч. 1, 2, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Положеннями п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачка добросовісно заволоділа майном свого чоловіка (спірною квартирою за адресою АДРЕСА_1) і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном з 01.01.2001 року по 18.02.2013 року, тобто більше 12 років (позивачка безпосередньо володіє спірною квартирою з дня смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_2 по 18.02.2013 року (довідка Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 18.02.2013 року № 534) та приєднує до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володів її чоловік (спадкодавець) з 01.01.2001 року (п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті).
Отже, позивачка набула право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 за набувальною давністю, що є самостійною підставою для виникнення права власності на спірну квартиру.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 293, 294 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Зоря", Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на квартиру - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою будь-кого з відповідачів поданою до Васильківського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя К.В. Медведєв