1 листопада 2006 року                                           м.Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач позичив у її чоловіка ОСОБА_4. 13 червня    2002 року 1000 доларів США та 12 серпня 2002 року  4000 доларів США із умовою повернення коштів до 15 серпня 2002 року, проте свого обов'язку не виконав; у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер, тому ОСОБА_3. зобов'язаний повернути кошти їй та неповнолітній ОСОБА_2, як спадкоємцям ОСОБА_4. Позивачка просила стягнути із відповідача на свою та ОСОБА_2 користь суму боргу - 25275 грн., а також компенсацію суми із урахуванням індексу інфляції - 8836 грн. 47 коп., а також 3% річних із простроченої суми - 2211 грн. 59 коп.

             Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від      28 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 січня 2006 року, позов задоволено.

             У касаційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 січня 2006 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін

                                                                                                                    В.М.Шабунін