6 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Охрімчук Л.І.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, автокооперативу “Зоря” про витребування майна з чужого незаконного володіння і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення плати за користування гаражем та його звільнення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2005 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15 лютого 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та автокооперативу “Зоря” про витребування майна з чужого незаконного володіння і відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись з зазначеним позовом, ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов про стягнення плати за користування гаражем та його звільнення.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.12.2005 р. первісний позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати. В зустрічному позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 15.02.2006 р. рішення місцевого суду змінено: суму  відшкодування  моральної  шкоди  зменшено до 500 грн.,  а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги  представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15 лютого 2006 року та змінене ним рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від                     23 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :