УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/286/13Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Теодосія» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Теодосія» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 січня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ПАТ "Теодосія" звернулося до суду з позовом до відповідача, у якому просило стягнути заборгованість з оплати послуг за газопостачання за період з квітня 2003 року по вересень 2012 року у розмірі 858,16 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач є споживачем послуг з газопостачання за договором від 28.08.2011 року № 26000097. Згідно п. 4.1 договору відповідач повинна здійснювати оплату за газопостачання щомісячно до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, але відповідачка за надані послуги не сплачувала, у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з квітня 2003 року по вересень 2012 року у розмірі 858 грн. 16 коп.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "Теодосія" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що перебіг позовної давності переривався, оскільки відповідачка сплачувала надані послуги з газопостачання частково, починаючи з січня 2009 р. по січень 2013 р., найбільша перерва між платежами складає п'ять місяців, вказане свідчить про визнання відповідачкою суми боргу перед позивачем. Тому, на думку апелянта, оплата за надані послуги перервала перебіг позовної давності, і трирічний строк з моменту останнього платежу до подання позову не сплив.

Крім того, апелянт зазначає, що висновок суду стосовного того, що відповідачка не оплачувала заборгованість, а лише робила поточні платежі, суперечить матеріалам справи та не підтверджений доказами.

Представник відповідача - ОСОБА_7 надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу ПАТ «Теодосія» залишити без задоволення, а рішення Феодосійського міського суду від 17 січня 2013 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу від 14.09.2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9 в реєстрі за № 2070 (а.с.24). Право власності на квартиру зареєстровано 28.09.2004 року (а.с. 25 зворот). Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості, що виникла до 28.09.2004 року є безпідставними.

12 серпня 2006 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10, після чого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_10, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 12.08.2006 року (а.с. 26).

Між ПАТ «Теодосія» та відповідачкою 29.08.2011 року укладено договір № 26000097 про надання послуг з газопостачання (а.с. 4-6).

Отже між сторонами виникли правовідносини з приводу газопостачання, які регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно до п. 4.1 Договору оплата повинна проводитися споживачем послуг не пізніше п'ятого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому надавалися послуги.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Картка особового рахунку 26000097 містить відомості за період з 01.01.2000 року по 30.11.2012 року щодо показників газового лічильника, нарахованих та оплачених сум за газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання та споживання послуг з газопостачання, отримані послуги відповідачка повинна оплачувати, проте оскільки сума заборгованості виникла за період, що перевищує термін позовної давності, тому ця заборгованість не може бути стягнута з відповідачки.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає матеріалам справи та узгоджується з нормами права.

Правилами ст.ст. 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу та у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з даних картки особового рахунку, з грудня 2009 року по вересень 2012 року (включно) відповідачці здійснено нарахування за газопостачання в сумі 2379,06 грн., фактично нею оплачено 2437,88 грн. (а.с. 18). При таких обставинах, та з урахуванням того, що на 01.12.2009 року сума боргу відповідачки складала 909,00 грн., а на 01.09.2012 року вона складає 858,16 грн., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що заборгованість виникла до грудня 2009 року, а ОСОБА_6 з грудня 2009 року по вересень 2012 року оплачувала поточні платежі. Оплата відповідачкою на протязі трьох років суми у розмірі 50,84 грн. не може бути безспірним доказом визнання нею заборгованості. Даний факт підтверджується і ксерокопіями квитанцій про оплату послуг за указаний період із зазначенням показників лічильника (а.с. 39-45).

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 з грудня 2009 року по вересень 2012 року оплачувала значно більші суми, ніж нараховані відповідно до показників лічильника, тим самим визнавши суму заборгованості, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки всупереч вимогам ст.ст. 11, 60 ЦПК України вони не підтверджені належними та допустимими доказами. При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник апелянта пояснив, що припускає сплачення відповідачкою суми заборгованості, інших доказів немає.

В листопаді 2012 року ПАТ «Теодосія» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за газопостачання. Ухвалою Феодосійського міського суду від 26 листопада 2012 року (а.с. 9) позивачу відмовлено у відкритті наказного провадження.

Частина 3 ст. 264 ЦК України передбачає, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави вважати, що перебіг позовної давності був перерваний як проведенням ОСОБА_6 платежів на погашення заборгованості, так і поданням заяви про видачу судового наказу у листопаді 2012 року. До того ж, в жовтні та листопаді 2009 року позивачем не проводилися нарахування за послуги з газопостачання, а відповідачка у зазначені місяці не здійснювала оплату, відповідно до відомостей картки особового рахунку 26000097 (а.с. 18).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не містять підстав для його скасування.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини у справі, дав належну правову оцінку доказам і ухвалив рішення з дотриманням вимог статті 213 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Теодосія» та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теодосія" на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 січня 2013 року відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В. Самойлова А.П.Приходченко Т.С. Авраміді