Справа № 33ц-793\07                                                              Головуючий у 1 інстанції: Гребик Л.В.

Категорія: 19                                                                                Доповідач: Хилевич С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2007 року                                                                                                 м. Рівне

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Василевича B.C.

Мельника Ю.М.

Хилевича С.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду від 22 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2006 року,

встановила:

7  червня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку, обґрунтовуючи вимоги

тим, що протягом часу з 1987 року по 2003 рік вони проживали однією сім'єю,

зареєструвавши шлюб у 1998 році і розірвавши його в 2004 році. З 1988 року сторони

розпочали будівництво житлового будинку, а в 1996 році після часткового завершення

будинку сім'я почала у ньому проживати. Вважала, що вона нарівні із відповідачем,

бувши у сімейних відносинах, своїми коштами та працею набула право на 1\2 частину

спірного житлового будинку..

Рішенням Яремчанського міського суду від 22 червня 2006 року позов задоволено повністю і визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину спірного житлового будинку.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_2 у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.

В   обґрунтування своїх вимог зазначав, що рішення апеляційного суду є

незаконним й необгрунтованим.

Зазначав, що земельну ділянку, на якій побудовано спірний житловий будинок, він отримав у 1990 році на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Житловий будинок будувався виключно за його грошові кошти та за рахунок його фізичної праці. Шлюб між сторонами зареєстровано лише в 1998 році після введення будинку в експлуатацію, при цьому жодних надвірних і господарських будівель в садибі не було.

На його думку, попередні судові інстанції, не взявши до уваги доводів відповідача, повністю зробили висновок відповідно про задоволення позову й залишення рішення без змін лише ґрунтуючись на доказах та поясненнях, наданих суду позивачем.

Переконаний, що справу вирішено однобічно і неповно.

Колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують. Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись п.п. 5,6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 22 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 жовтня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.