Справа № 33ц-783\07
Головуючий у 1 інстанції: Калиній Г.В.
Категорія: 33
оповідач: Хилевич С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Василевича B.C. Мельника Ю.М. Хилевича С.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Вербівської сільської ради про визнання незаконним рішення та повернення самовільно захопленої земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2006 року,
встановила:
13 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Вербівської сільської ради про визнання незаконним рішення та повернення самовільно захопленої земельної ділянки, обґрунтовуючи тим, що спірною земельною ділянкою раніше користувалися її батьки. 15 квітня 1987 року складено акт виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, яким межі земельної ділянки і розбивка будівель закріплені на місцевості знаками й передані під охорону забудовнику. Цим актом підтверджено площу земельної ділянки у відповідності із вимогами позивача - 24, 4X23, 4 м, що становить 0, 0580 га. Правильність зазначеної площі стверджується висновком комісії Рожнятівської райдержадміністрації від 13 грудня 2005 року.
Однак, рішенням сесії Вербівської сільської ради від 4 жовтня 2005 року позивачу відмовлено у передачі у власність спірної земельної ділянки, мотивуючи своє рішення тим, що відповідач користується нею понад п'ятнадцять років.
Не погоджуючись із діями ОСОБА_2 та рішенням Вербівської сільської ради, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 24 січня 2006 року в позові відмовлено за безпідставністю.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2006 року
рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1
задоволено, рішення сесії Вербівської сільської ради від 4 жовтня 2005 року визнано
таким, що суперечить законодавству, зобов'язано Вербіську сільську раду переглянути
питання про передачу позивачу спірної земельної ділянки і зобов'язано ОСОБА_2
повернути ОСОБА_1спірну земельну ділянку площею у 0, 0021 га й не чинити перешкод
в користуванні ділянкою.
ОСОБА_2 у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, залишивши заяву ОСОБА_1 без розгляду.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що рішення апеляційного суду є незаконним. Так, на її думку, судом порушено вимоги ст.ст. 116, 125 ЗК України щодо набуття права на земельну ділянку.
Також колегією суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області безпідставно залишено поза увагою докази, надані суду відповідачем, а саме показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Крім того, судом апеляційної інстанції проігноровано положення Закону України „Про власність" і ст. 119 ЗК України про переважне право ОСОБА_2 на земельну ділянку.
Колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують. Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись п.п. 5,6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.