АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/476/13 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 185 ч.1 Суддя Самоткан Н.Г.
КК України Доповідач Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Кузьменко В.М.
суддів: Кислого М.М., Литвиненко О.О.
за участю прокурора Кальника О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Єлізарово Солонянського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, раніше судимий:
28.07.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік ,
засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2011 року і остаточно до відбуття призначено 1 рік 1 місяць позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджено за те, що на початку травня 2012 року близько 12.00 год., знаходячись неподалік від берега річки Вовча, на перехресті вулиць Хижняка і Західна у м. Павлограді побачив велосипед «Україна», який належав одному з чоловіків, які ловили рибу і умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав зазначений велосипед марки «Україна» вартістю 600 грн., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.
В апеляціях:
- прокурор просить вирок суду скасувати через те, що в мотивувальній частині вироку суд не вказав показання підсудного, не розкрив їх суть і не дав їм належної оцінки, пославшись на них як докази по справі, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд;
- засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду щодо нього і пом'якшити покарання . На його думку при призначенні покарання суд не врахував, що він має постійне місце проживання, постійну роботу, позитивно характеризується і що ніяких претензій до нього потерпілий ОСОБА_3 не має.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, приймавшого участь у розгляді справи і вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений, оскільки заявив клопотання про слухання справи в порядку ст. 299 КПК України.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфікував за ст. 185 ч. 1 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Оскільки засуджений вчинив злочин в період іспитового строку, то суд правильно призначив йому покарання за правилами ст. 71 КК України.
Доводи засудженого про суворість призначеного покарання безпідставні.
Що стосується апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи в першій інстанції, то його доводи про порушення судом вимог ст.. 334 КПК України, оскільки на його думку суд не навів у вироку достатньо повно показання засудженого і не дав їм належної оцінки, безпідставні. При постановлені вироку суд, ґрунтуючись на власному переконанні, в достатньо повному обсязі виклав показання засудженого, послався на докази, яким і дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності.
Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2012 року щодо останнього - без зміни.
Судді: