Справа № 22-2440/2007 р.

                                                                              Головуючий у 1   ін ст.  Свірідова В.В.

Категорія 44 Доповідач: Богонюж М.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Каблака П.І.

 Суддів: Бакуса В.Я.,  Богонюка М. Я.

 При секретарі: Титаренко К.В.

 З участю

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.  Львові   цивільну   справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м.  Львова від 10 липня 2007 року

встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ВАТ фірми „гал буд" до ОСОБА_1 з участю третьої особи Львівської міської ради про визнання сараю самочинно збудованим та зобов'язання знесення сараю за рахунок відповідачки.

Визнано сарай,  що розташований на земельній ділянці за адресою вул.  Доступна,  6 в м.  Львові,  яка закріплена за даним будинковолодінням,  та який знаходиться на плані під літерою „Б" Львівського обласного ДК БТІ та ЕО,  як такий,  що самочинно збудований.

Зобов'язано ОСОБА_1  знести,  за власні кошти,  сарай,  розташований на земельній ділянці за адресою вул.  Доступна,  6 в м.  Львові,  який знаходиться на плані під літерою „Б" Львівського обласного ДК БТІ та ЕО.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає,  що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права,  при неповно з'ясованих обставинах справи. Так суд прийшов до хибного висновку,  що її сарай,  є самочинно збудованим,  оскільки домоволодіння,  в тому числі і сарай нею було придбано згідно договору купівлі - продажу в 1961 році. І норми протипожежного розриву між будівлями порушені не нею,  а позивачем.

Судом не прийнято до уваги,  як доказ,  довідку ЛОДК БТІ та ЕО,  згідно якої спірний сарай не значиться як самочинно збудований.

Заслухавши суддю - доповідача,  пояснення апелянта на підтримання скарги,  представника позивача,  яка заперечила скаргу,  дослідивши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

2

Згідно  ст.  376 ЦК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці,  або якщо це порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила самочинне будівництво,  або за її рахунок.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання спірного сараю самочинно збудованим,  суд першої інстанції вірно виходив з того,  що у відповідача немає належного дозволу та належно затвердженого проекту на будівництво сараю. І в неї відсутній будь - який правовстановлюючий документ,  який би підтвердив,  що спірний сарай належить їй на відповідній правовій підставі.

А враховуючи ту обставину,  що спірний сарай збудований з порушенням протипожежного розриву до житлового будинку по вул.  Плетенецького,  1 який складає 8 м.  згідно ДБМ 360 - 92** додатку 3.1 тб.1 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Що в свою чергу порушує права позивача,  який належним чином користується своєю земельною ділянкою,  використовуючи її за цільовим призначенням,  будує житловий будинок. А будівництво спірного сараю на відстані менше одного метра від стіни житлового будинку унеможливлює впорядкування при будинкової території,  зменшує інсоляцію житлових кімнат будинку,  які розташовані навпроти спірного сараю.

Безпідставними є покликання апелянта на те,  що судом не взято до уваги довідку МБТІ та ЕО,  в якій зазначений спірний сарай,  і не вказано що він є самочинним,  оскільки довідкою МБТІ та ЕО зафіксовані будівлі,  які фактично розташовані на земельній ділянці по вул.  Доступній,  6 в м.  Львові. Чого ніхто з учасників процесу і не заперечує.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи. Правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307 ч. 1 п.1,  308,  314 ч.1 п.1,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Львова від 10 липня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.