Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4192/12/0170/23

04.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"- Бутенко Олександр Вікторович, довіреність № 6 від 08.01.13

представник відповідача, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів Алексєєва Т.В., Латинін Ю.А., Аблякимов Е.Е.) від 18.10.12 у справі № 2а-4192/12/0170/23

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (9-й км. Московського шосе, селище Аграрне, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95492)

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (вул. Б. Гринченка, 1, місто Київ 1,01001)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 адміністративний позов Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 12.04.2012 № 000115 про застосування фінансових санкцій у розмірі 110011,00 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2012 року Державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 12.04.2012 № 000115 про застосування фінансових санкцій у розмірі 110011,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення 12.04.2012 № 000115 було прийнято відповідачем неправомірно, оскільки за результатами акту перевірки у даному випадку при нарахування штрафних санкцій не було прийнято податкове повідомлення-рішення, що є порушенням вимог Податкового кодексу України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 12.04.2012 відповідачем прийнято рішення № 000115 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 110011,00 грн. за порушення статті 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: за здійснення оптової торгівлі спиртом коньячним у кількості 100,01 дал б.с. без ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв.

Передумовою застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 110011,00 грн. став акт № 7246/695/32-01/05414657 від 14.10.2011 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання законодавства щодо виробництва та обігу спирту та алкогольних напоїв за період з 01.07.2009 по 30.06.2011.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на підставі акту перевірки від 14.10.2011 № 7246/695/32-01/05414657 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 09.02.2012 №000074, згідно якому до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 110011,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем подано позовну заяву про стягнення з позивача штрафних санкцій на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 09.02.2012 № 000074, яка прийнята судом до провадження.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення від 09.02.2012 № 000074 слід вважати недійсним, оскільки відповідач не відкликав позовної заяви про стягнення штрафних санкцій у сумі 110011,00 грн. на підставі рішення від 09.02.2012 № 000074, а лист від 13.04.2012 за №2264/21-3015, яким позивачу було запропоновано вважати рішення №000074 від 09.02.2012 не дійсним, не є належним документом про скасування зазначеного рішення.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на момент розгляду справи за одне порушення, встановлене в акті перевірки від 14.10.2011 № № 7246/695/32-01/05414657, відповідачем винесено два рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, а саме: від 09.02.2012 № 000074 та від 12.04.2012 № 000115, що суперечить вимогам пункту 116.2 статті 116 Податкового кодексу України, відповідно до якого за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення, що у даному випадку відповідачем не виконано.

Оцінюючи дії Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення від 12.04.2012 № 000115 діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не у межах повноважень.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 у справі № 2а-4192/12/0170/23 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко