Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 р. Справа № 2а/0570/17319/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови 11 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Симоновій Ю.Ю.

за участю:

представника позивача - Усової О.М.

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 1145,58 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 1145,58 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним. ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з неповною сплатою страхових внесків за 2010 рік за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1145,58 гривень. Позивачем відповідачу надсилалася вимога про сплату боргу у зазначеній сумі, проте вона залишена без задоволення. До даного часу гроші на рахунок ПФУ не надійшли. Посилаючись на положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму недоїмки у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене, у відповідності до положень ч.4 ст. 128 КАС України суд вирішує справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 08.05.2009 року виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, про що за реєстраційним номером НОМЕР_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включено відповідні відомості.

Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 12.05.2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області за реєстраційним № 05-11-11-13780.

Відповідачем було подано звіт до УПФУ в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області за 2010 рік. Зазначений звіт подано не за встановленою формою. Зазначена у звіті сума страхового внеску за липнь -грудень 2010 року визначена до сплати не у відповідності із законодавством.

За період з липня 2010 року по грудень 2010 року відповідач повинен був сплатити мінімальний страховий внесок у розмірах, встановлених для відповідних місяців: для липня - вересня 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця, для жовтня - листопада 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця, для грудня 2010 року - 306,10 грн.

На підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі картки особового рахунку страхувальника позивачем сформовано вимогу від 06 листопада 2012 року № Ф-313 на суму 1145,58 грн., яка була направлена на адресу відповідача.

Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги суду не надано, отже, вимога УПФУ про сплату боргу № Ф-313 від 06.11.2012року є чинною.

Заборгованість сплачено не було.

З картки особового рахунку відповідача встановлено, що станом на 15.01.2013 року залишається не сплаченою сума внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1145,58 гривень.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених до Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 року.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року і діяв до 01 січня 2011 року - дня набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, в редакції, яка підлягала застосуванню щодо спірного періоду і діяла до 01 січня 2011 року, встановлено, що для таких застрахованих осіб як відповідач розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на 33,2 відсотка.

Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Виходячи з наведених вимог законодавства для таких застрахованих осіб як відповідач розмір мінімального страхового внеску становив: у липні - вересні 2010 року - 294,82 грн. щомісяця, у жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн. щомісяця, у грудні 2010 року - 306,10 грн.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідач як фізична особа-підприємець за спірний період 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі.

Між тим, з 17 липня 2010 року - з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.

У зв'язку з наведеним органом Пенсійного фонду України фізичній особі - підприємцю і було донараховано страхові внески, і складено вимогу про сплату боргу.

Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до наведених вимог законодавства органом Пенсійного фонду України на підставі даних особового рахунка платника на всю суму боргу правомірно сформовано вимогу.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 15 ст. 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суми страхових внесків своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2,

ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст.185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 1145,58 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 1145 (одна тисяча сто сорок п'ять) гривень, 58(п'ятдесят вісім) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 березня 2013 року, в присутності представника позивача. Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.