Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1339/13 Головуючий у 1 інстанції: Плечищева О.В.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Коваленко А.І., Каракуши К.В., При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, третя особа: Первинна профспілкова організація Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області - про визнання недійсними наказів, записів в трудовій книжці, стягнення матеріальної та моральної шкоди, притягнення до відповідальності службових осіб,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсними наказів, записів в трудовій книжці, стягнення матеріальної та моральної шкоди, притягнення до відповідальності службових осіб, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнювала.

В позові зазначала, що з 09 вересня 2002 року за наказом № 68 К & 8 відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації була прийнята па посаду вихователя групи продовженого дня Оріхівської ЗОШ № 2 (згодом школу перейменовано на Навчально-виховний заклад № 2). Наказом №. 368 - К від 30.08.2004 року була переведена на посаду вчителя початкових класів, а 05.09.2008 року наказом № 104-К б; переведена на посаду вихователя групи продовженого дня.

18.05.2009 року директор Оріхівського НВК № 2 Заїченко Н.Д. видала наказ № 71 - К «Про попередження скорочення за штатом», згідно якого взяла на себе повноваження роботодавця педагогічних працівників і їх звільнення, які згідно Статуту в директора учбового закладу не передбачені. В цьому наказі стверджується, що начебто з 01.09.2009 року планується вивільнення педагогічних працівників і скорочення штату у НВК № 2. тому директор наказує попередити вихователів груп продовженого дня. що вони можуть бути звільнені з роботи з 13.08.2009 року за ст.40 ч.1. - в тому числі і позивач.

В перевищення своїх повноважень у цьому наказі Заїченко Н.Д. бере на себе право як роботодавець (відділ освіти РДА) і звертається з клопотанням до профкому ПВК № 2 про отримання згоди на звільнення за скороченням штату зазначених працівників. У витягу, з протоколу № 22 Оріхівського НВК № 2 вбачається, що саме директор Заїченко Н.Д. видала наказ про попередження про скорочення за штатом та саме вона просить надати згоду про звільнення вихователя груп продовженого дня - ОСОБА_5 чи ОСОБА_2 на підставі ст..43 КЗпП України. Не дивлячись на те, що ні НВК № 2, ні директор Заїченко Н.Д. роботодавцями ОСОБА_5 і ОСОБА_2 не являються, па роботу їх не приймали, трудовий договір не складали, профком у порушення вимог ст.43 КЗпП України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» розглянув клопотання вповноваженої законом особи і падав згоду про звільнення її з посади вихователя ГПД.

Позивач також посилалась на те, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту», право приймати на роботу та звільняти з роботи педагогічного працівника має лише відділ освіти райдержадміністрації, який є єдиним органом уповноваженим на це законом про працю. Відділ освіти наказ про скорочення штатів не видавав за період 2008-2009 навчальних років та 2009-2010 навчальних років. Для звільнення її з посади вихователя групи продовженого дня за ст.40 п.1 КЗпП України, лише відділ освіти чи керівництво райдержадміністрації могли видати наказ про скорочення штату у НВК № 2 у травні 2009 року, з вказівкою яка саме посада скорочується і чому. Після чого відділ освіти повинен був запропонувати їй іншу роботу за фахом під розписку, а в разі її відмови надати письмове попередження про звільнення її через два місяці з посад скороченням.

В порушення вимог ст. 40 ч.1, п.1. ст. 43 КЗпП України відповідач - відділ освіти Оріхівської РДА видав наказ № 82 про звільнення її з посади вихователя групи продовженого дня без наказу про скорочення штату, без попередження її про звільнення з посади за два місяці та без звернення до профспілкового комітету за отриманням згоди про звільнення, а тому, на думку позивача, наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.05.2010 року було зупинено провадження в цій справі - до розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_2 до Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, до відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: Первинна профспілкова організація Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Управління Державного казначейства у Оріхівському раіоні Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області - про порушення трудових прав та стягнення матеріальної і моральної шкоди (т. 2, а. с. 25).

Ухвалою суду від 24.07.2012 року відновлено провадження в даній справі, оскільки набрали законної сили рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року - в частині, що була залишена без змін при апеляційному розгляді справи та рішення апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року, які були залишені без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2012 року (т. 2, а. с. 55-69; 70-74; 112-115; 125).

Так, згідно рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано наказ № 80 від 02 серпня 2008 року директора Оріхівського навчально-виховного комплексу №2 "Про злиття 1-А з 1-Б класом"в частині визначення педагогічного навантаження ОСОБА_2 в 4 годин української мови та 0,5 ставки вихователя групи продовженого дня незаконним та скасувано його. Визнано наказ №104-к від 05 вересня 2008 року директора Оріхівського навчально-виховного комплексу №2 "Про призначення" стосовно призначення педагогічного навантаження ОСОБА_2 з 01 вересня 2008 року 0,5 ставки вихователя групи продовженого та 4 тижневих годин вчителя початкових класів незаконним та скасовано його. Наказ директора Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 Оріхівської районної ради Запорізької області № 148-к від 09.09. 2002 року скасовано. Записи в трудовій книжці ОСОБА_2 за номерами 15, 20, 21 визнано недійсними. Зобов'язано відділ освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області зробити в трудовій книжці ОСОБА_2 запис про те, що вона була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня на 0,5 ставки з 09 вересня 2002 року на підставі наказу відділу освіти №68 параграф 8 від 09 вересня 2002 року. Визнано, що наказ № 368-К від 30 серпня 2004р. відмінений директором Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 Оріхівської районної ради Запорізької області ім. академіка В.А. Лазаряна Заїченко Н.Д. незаконно, та зобов'язано директора Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 Оріхівської районної ради Запорізької області ім. академіка В.А. Лазаряна Заїченко Н.Д. відновити цей наказ. Визнано, що запис за №16 в трудовій книжці визнаний директором Оріхівської НВК №2 ім. академіка В.А. Лазаряна недійсним - незаконно. Визнано, що термін переведення "до 01 вересня 2008 р."внесений директором Оріхівської НВК №2 ім. академіка В.А. Лазаряна Заїченко Н.Д. в наказ № 368-К від 30 серпня 2004р. та в запис за №16 в її трудову книжку - незаконно. Зобов'язано відділ освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області видати наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів з 30 серпня 2004 року, з дня коли її фактично було допущено до роботи вчителя початкових класів. 3аписи в трудовій книжці ОСОБА_2 за номерами 19, 20, 21, 22, 23, 24 визнано недійсними. Зобов'язано відділ освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області зробити в трудовій книжці ОСОБА_2 два записи: прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня з 09 вересня 2002року на підставі наказу відділу освіти №68 параграф 8 від 9 вересня 2002 р. :переведена на посаду вчителя початкових класів з 30 серпня 2004 р. на підставі наказу який повинен видати районний відділ освіти. Поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів Оріхівської НВК №2 ім. академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області з 1 вересня 2008 року класоводом початкового класу відповідно до роботи, яку вона виконувала на той час. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області завдану їй матеріальну шкоду, що складає щомісячну різницю у заробітній платі вчителя початкових класів та вихователя групи продовженого дня з 1 вересня 2008 р. до дня поновлення її на посаді вчителя початкових класів середньомісячну заробітну плату вчителя початкових класів, за вимушений прогул, станом на 22 червня 2011 року 46022 грн. 96 коп. Стягнуто з відділу освіти Оріхівської районної Державної адміністрації та управління Державного казначейства у Оріхівському районі ГУДК України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 солідарно моральну шкоду в сумі 3000 грн. В іншій частині позову відмовлено ( т. 2, а. с. 55-69).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2011 року рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2011 року в частині визнання наказу № 80 від 02 серпня 2008 року директора Оріхівського навчально-виховного комплексу №2 "Про злиття 1-А з 1-Б класом"в частині визначення педагогічного на вантаження ОСОБА_2 в 4 годин української мови та 0,5 ставки вихователя групи продовженого дня незаконним та його скасуванні; в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів Оріхівської НВК №2 ім. академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області з 1 вересня 2008 року; в частині стягнення на користь з відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_2 завдану їй матеріальну шкоду, що складає щомісячну різницю у заробітній платі вчителя початкових класів та вихователя групи продовженого дня з 1 вересня 2008 р. до дня поновлення її на посаді вчителя початкових класів середньомісячну за робітну плату вчителя початкових класів, за вимушений прогул, станом на 22 червня 2011 року у сумі 46022,96 грн.; та в частині відмови у задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 залишено без змін.

Змінено рішення суду та внесено зміни в запис п.16 трудової книжки ОСОБА_2 та зазначено, що ОСОБА_2 переведена на посаду вчителя початкових класів з 01 вересня 2004 року за наказом відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області. Доповнено п.21 трудової книжки ОСОБА_2 про прийняття її на посаду вихователя групи продовженого дня на 0,5 ставки записом "з 09 вересня 2002 року". В запис № 22 трудової книжки ОСОБА_2 внесено зміни, скасувавши визнання недійсним записів в трудовій книжці під № 16 та № 21. В частині стягнення моральної шкоди на користь з відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_2 зменшено розмір відшкодування до 500,00 грн. В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди з відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області відмовлено. Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з Управління Державного казначейства у Оріхівському районі Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області скасувано та у задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасовано та у задоволенні цих вимог ОСОБА_2 відмовлено ( т. 2, а. с. 70-74).

Позивач ОСОБА_2 подала уточнену позовну заяву 15.08.2012 року, в якій позовні вимоги виклала з урахуванням рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року і рішення апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року (т. 2, а. с. 147-153).

Так, позивач зазначала, що фактично відділ освіти Оріхівської РДА виконав рішення апеляційного суду від 21.12.2011 року в частині поновлення її на посаді - 30.12.2011 року. Згідно зі ст.235 КЗпП України він повинен був нарахувати та сплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто і за період з 23.06.2011року по 29.12.2011 року. Виходячи із встановленої судом заробітної плати у розмірі 1 496, 93 грн. сума виплат за вимушений прогул за вказаний період складає 9 280, 98 грн. на заявлений протест прокуратури Оріхівського району в липні місяці 2012 року ця сума була їй виплачена.

Позивач вказувала, що оскільки вона поновлена на посаді вчителя початкових класів з 01.09.2008 року, матеріальні збитки завдані їй відповідачами по справі зросли, так як під час розрахунків не було враховано, що з 01.09.2008 року їй збільшили педагогічне навантаження з 22 годин до 24 годин, з 01.09.2008 року по 30.12.2011 року 9 разів підвищувалась заробітна плата, на заробітну плату вихователя групи продовженого дня їй не нараховувалась доплата за перевірку зошитів, не нараховувалась доплата за класне керівництво, а на не нараховані кошти не нараховувались відсотки за вислугу років.

Загальна сума виплат Оріхівського районного відділу освіти склала 70 203,42 грн., а її заробітна плата з 01.09.2008 року по 30.12.2011 року відповідно до посади вчителя початкових класів, педагогічного навантаження 24 години з урахуванням підвищення заробітної плати та доплати за класне керівництво, перевірку зошитів та вислугу років склала 87950 грн. Таким чином сума матеріальної шкоди завданої противоправними діями відповідачів в зв'язку з незаконним її звільненням з посади вихователя групи продовженого дня на яку вона була незаконно переведена складає 17 746, 58 грн., яка повинна бути стягнена на її користь з відділу освіти.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, позивач зазначала, що протягом 2008-2009 року директор Оріхівського НВК № 2 ім. Академіка В.А. Лазаряна Заїченко Н.Д. переслідувала її сім'ю. Вони були вимушені перевести до іншої школи свою доньку, яка навчалася в 10 класі Оріхівського НВК № 2. Чоловіка позивача ОСОБА_6, за те, що він захищає її права в суді, звільнили з посади вчителя військової підготовки НВК № 2. ЇЇ старша донька навчалася в Запорізькому педагогічному коледжі, а сама вона - в Київському національному Університеті ім. Драгоманова, але незважаючи на всі ці обставини у них відібрали роботу, грубо порушивши трудове законодавство та конституційні права. В зв'язку з порушенням відповідачем її законних прав та інтересів, їй заподіяна моральна шкода - вона перенесла нервовий стрес, що погіршило стан її здоров'я, а незаконні дії відповідача позбавили її можливості у повній мірі реалізувати свої здібності та працювати за фахом. Вони сприяли втраті нею нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду вона оцінює в 50 000 грн.

Також позивач вказувала, що оскільки рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року в повній мірі встановлено, що дії відповідачів носять винний та протиправний характер, вважає, що службові особи, винні в незаконному переведенні та звільненні її з посади, повинні бути притягнуті судом до відповідальності, передбаченої діючим законодавством. З цих підстав просила визнати наказ № 71-к, виданий директором Оріхівського НВК № 2 ім. академіка В.А. Лазаряна - Заїченко Н.Д. незаконним та зобов'язати скасувати його, визнати незаконним скорочення штатів, проведене директором Оріхівського НВК № 2 Заїченко Н.Д., визнати наказ відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області № 82 -К & 5 від 28.08.2009 року незаконним, зобов'язати відділ освіти скасувати цей наказ, також просила визнати недійсним записи в її трудовій книжці за номером 23; 24; 25 та зобов'язати відділ освіти Оріхівської РДА зробити відповідний запис. Стягнути з відділу освіти на її користь матеріальну шкоду, яка випливає з різниці заробітної плати вихователя групи продовженого дня та посади вчителя початкових класів в сумі 17 746,58 три., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., також просила постановити ухвалу суду про притягнення до відповідальності службових осіб відділу освіти Оріхівської НВК № 2 відповідно до чинного законодавства (т. 2, а. с. 147-153).

18.12.2012 року ОСОБА_2 остаточно уточнила позовні вимоги, викладені в п. 6 уточнених позовних вимог від 15.08.2012 року і просила стягнути з відділу освіти Оріхівської районної адміністрації Запорізької області на її користь 17746, 58 грн. - різницю в заробітній платі вихователя групи продовженого дня та посади вчителя початкових класів (т. 2, а. с. 262-263).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_2 за номером 23 - про звільнення її з займаної посади вихователя групи продовженого дня за скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з 31 вересня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 2, а. с. 280-289).

09 січня 2013 року Оріхівським районним судом Запорізької області постановлено ухвалу про виправлення описки у судовому рішенні. В резолютивній частині цієї ухвали зазначено:

«Виправити у рішенні Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2012 року описку в справі ОСОБА_2 до відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, Оріхівського навчально-виховного комплексу №2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, третя особа Первинна профспілкова організація Оріхівського навчально-виховного комплексу №2 імені академіка В.А. Лазаря на Оріхівської районної ради Запорізької області про визнання недійсними наказів, записів в трудовій книжці, стягнення матеріальної та моральної шкоди, притягнення до відповідальності службових осіб, допущену в основній та резолютивній частині, а саме:

- в абзаці 9 основної частини зазначити «Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року позивача поновлено на посаді вчителя початкових класів з 01.09.2008 року .....»

- в абзаці 38 основної частини «.....Таке скорочення передбачалося наказом відділу освіти №214-о від 10.12.2008 року „Про введення в дію рішення колегії відділу освіти за № 3 від 10.12.2008 року «Про невідкладні міри щодо оптимізації освіти в районі».....»

- в абзаці 39 основної частини «Наказом № 82-к & 5 від 28.08.2009 року відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 була звільнена з вихователя групи продовженого дня Оріхівського НВК №2 з 31.08.2009 року за скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпПУ, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку»;

- в резолютивній частині «Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_2 за номером 23, про звільнення її з займаної посади вихователя групи продовженого дня за скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ з 31 серпня 2009 року» (т. 2, а. с. 292).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду від 27.12.2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні спору суд першої інстанції вірно посилався на положення статті 96 КЗпП України, якою визначено підстави та порядок обчислення заробітної плати за тарифною системою оплати праці, та на статті 97, 98 КЗпП України, якими передбачені оплата праці на підприємствах, в установах, організаціях та оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету. Також суд посилався і на приписи статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» у відповідності до якої визначається педагогічне навантаження.

Виходячи з вимог вищевказаних положень закону, суд дійшов висновку, що у відшкодуванні матеріальної шкоди (у вигляді різниці у посадових окладах) позивачеві слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 відділом освіти на підставі судових рішень було виплачено заробітну плату за розрахунком позивача ОСОБА_2 за час вимушено прогулу, як вчителю початкових класів (т. 2, а. с. 282 - на звороті).

Відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення на її користь моральної шкоди, суд першої інстанції, посилаючись на приписи статті 237-1 КЗпП України, виходив з того, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року, зміненого рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року зазначені вимоги позивача розглянуто та на користь ОСОБА_2 стягнута моральна шкода (т. 2, а. с. 282 - на звороті).

Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання наказу відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області № 82 -К & 5 від 28.08.2009 року (про її звільнення с посади) незаконним, зобов'язання відділу освіти скасувати цей наказ, та визнання недійсними записи в її трудовій книжці за номером 23; 24; 25, суд першої інстанції правильно зазначив, що позовні вимоги в основному розглянуті попередніми судами.

З урахуванням обставин справи суд першої інстанції правильно вирішив спір, вказавши, що підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним запису № 23 в трудовій книжці ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 289).

Так, в резолютивній частині ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2013 року (про виправлення описки в рішенні суду від 27.12.2012 року) вказано: «Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_2 за номером 23 про звільнення її з займаної посади вихователя групи продовженого дня за скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ з 31 серпня 2009 року» (т.2, а. с. 289; 292).

Вищевказане узгоджується з приписами статті 235 КЗпП України, якою передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Цією статтею визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За частиною 3 статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Таким чином, в разі поновлення працівника на роботі відсутні безумовні підстави визнання інших наказів або записів в трудовій книжці незаконними, оскільки сам факт поновлення ОСОБА_2 на роботі з виплатою необхідних сум заробітку, як це встановлено рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року та рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року, які набрали законної сили, свідчить про відновлення порушеного трудового права позивача.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, оскільки в тій цивільній справі, на судові рішення в якій посилається суд першої інстанції, не вирішувалось питання про визнання недійсними наказу по Оріхівській НВК № 2 від 18.05.2009 року «Про попередження про скорочення за штатом» та наказу відділу освіти Оріхівської державної адміністрації № 82-к & 5 «Про звільнення з посади», тобто, на думку апелянта, ці накази не оскаржувалися в судовому порядку.

Проте, такий довід апеляційної скарги не знайшов підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки з матеріалів справи видно, що при розгляді даної справи суд першої інстанції в повному обсязі дослідив обставини справи, в тому числі зміст рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року - в частині, що була залишена без змін при апеляційному розгляді справи та рішення апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року, які набрали законної сили - в справі за позовом ОСОБА_2 до Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, до відділу освіти Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: Первинна профспілкова організація Оріхівського навчально-виховного комплексу № 2 імені академіка В.А. Лазаряна Оріхівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Управління Державного казначейства у Оріхівському районі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області - про порушення трудових прав та стягнення матеріальної і моральної шкоди та докази, надані сторонами, надавши їм належну оцінку (т. 2, а. с. 55-69; 70-74; 112-115; 125).

Інший довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.

Такий довід є неприйнятним, оскільки суд першої інстанції при вирішенні цих позовних вимог зазначав, що питання про відшкодування моральної шкоди було розглянуто в іншій справі - на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.08.2011 року, зміненого рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.12.2011 року, з відділу освіти Оріхівської державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_2 було стягнуто 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди було відмовлено (т. 2, а. с. 69; 74). Тому суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Із апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: