АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4505/13
Головуючий у 1-й інстанції Тітов М.Ю.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Заришняк Г.М.
при секретарі Дубик Ю.Г.
за участю позивача : ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Устич І.П.
третя особа: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального та науково дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ», третя особа: заступник Генерального директора відповідача ОСОБА_4 про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення її на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не погодившись з таким рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення її позову.
В скарзі вказувала, що будь-яких об'єктивних причин, для скорочення чисельності штату працівників у відповідача не було , фактично відбулася лише заміна назви відділу який вона очолювала до звільнення, з метою позбавлення її роботи. В період її звільнення до відповідача на роботу були прийняті два заступники генерального директора та інші працівники, що доводить відсутність фінансових труднощів та необхідність проведення скорочення.
В період її звільнення відповідач не врахував, що вона мала відповідну освіту, а також досвід роботи, для того, щоб обійняти посаду в новоствореному господарському відділі, до якого увійшли всі працівники, які раніше знаходились у неї в підпорядкуванні, проте вказана посада їй запропонована не була, а вона була звільнена через скорочення чисельності штату з порушенням вимог трудового законодавства.
В апеляційному суді позивач та її представник доводи скарги підтримали.
Представник відповідача та третя особа доводи скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення позивача, представників сторін, третю особу, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
04.08.03 позивач прийнята на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання та забезпечення виробництва з 04.08.03.
Наказом відповідача від 28.12.11 №147 з 01.01.12 ліквідовано "Господарсько-експлуатаційний відділ" та на його базі створено зокрема "Господарський сектор" у складі бригади прибиральників та бригади автотранспорту, начальником призначено позивача.
В подальшому, наказом відповідача від 03.07.12 №74-К у зв'язку із затвердженням структури об'єднання та штатного розпису апарату управління та відділів об'єднання скорочено в тому числі посаду начальника господарського сектора.
04.07.12 позивача попереджено про звільнення, оскільки з 05.09.12 посада начальника господарського сектору скорочується та відсутні вільні посади.
Позивача звільнено з посади начальника господарського сектору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 11 вересня 2012 року. (копія трудової книжки а.с. 15)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом зокрема у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої ст.. 40 Кодексу законів про працю України допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Як вбачається зі штатних розписів відповідача з 01.04.12 та з 03.07.12 на підприємстві дійсно скорочено посаду начальника господарського сектору. Так, новостворений господарський відділ об'єднав в собі господарський сектор та сектор обслуговування будівлі, посади начальників яких буди відповідно скорочені.
Обставини справи, щодо скорочення чисельності штату працівників у відповідача, судом першої інстанції встановлені вірно. З порівняльної оцінки штатних розписів до скорочення позивача та після скорочення вбачається, що чисельність працівників у відповідача зменшилась , та скороченню підлягало три особи: начальник господарського сектору - позивачка, начальник сектору обслуговування будівлі - ОСОБА_5 та інженер 2 категорії ОСОБА_6
Доказів на підтвердження того, що скорочення не було позивач суду не надала.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідач на посаду начальника новоствореного господарського відділу призначив працівника ОСОБА_7 посада якої не скорочувалась взагалі та, яка обіймала посаду провідного інженера з МТЗ у Службі забезпечення виробництва, що підтверджується штатним розписом який діяв з 01 квітня 2012 року.
Суд першої інстанції безпідставно на вказану обставину уваги не звернув, та не врахував, що посада начальника господарського відділу , який створювався, безпідставно не була запропонована позивачці, яка підлягала скороченню.
Посилання суду на те, що працівник ОСОБА_7 має вищий рівень кваліфікації, а тому порушень вимог закону відповідачем допущено не було є недоведеним.
Судом не було досліджено та враховано, що до новоствореного господарського відділу, окрім осіб, які знаходились в підпорядкуванні позивача до реорганізації були включені, ще бригада електриків та зв'язківців , бригада сантехніків, столяр, маляр та Електромонтер з ліфтів.
Як було встановлено під час апеляційного розгляду та не заперечувалось представником відповідача, за період роботи у відповідача особи, що займали вищенаведені посади вже перебували в підлеглості позивача і відповідач раніше вважав достатнім рівень освіти та кваліфікації у позивача для виконання нею обов'язків начальника відділів , які структурно складались з тих же працівників, які увійшли до господарського відділу під час реорганізації, що проводилась в липні 2012 року.
Відповідач на вимогу апеляційного суду не надав посадову інструкції начальника господарського сектору, (посада, яку позивачка обіймала до скорочення)тобто не довів, що за функціональними обов'язками начальника новоствореного господарського відділу позивачка не могла виконувати посаду керівника цього відділу внаслідок збільшення кола обов'язків та недостатнього рівня в неї кваліфікації, для того щоб очолити такий відділ.
Посилання на вищий рівень освіти у ОСОБА_7 перед позивачем в даному випадку правового значення не може мати, тому, що ОСОБА_7 взагалі не підлягала скороченню, і позивачка на протязі всього часу роботи у відповідача обіймала посади начальника різних відділів . В тому числі , працівник ОСОБА_7 (яка ніколи не обіймала посаду начальника відділу) знаходилась раніше в неї у підлеглості, а тому доводи про низький рівень кваліфікації позивача та наявність переваг у працівника ОСОБА_7 є недоведеними та спростовуються наданими апеляційному суду книгами обліку виходу на роботу співробітників ВМТП та ЗВ та журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці, з яких вбачається, що посади та особи які їх займали та увійшли до новоствореного господарського відділу раніше перебували у підлеглості позивача.
Вищенаведене свідчить про те, що підстав не запропонувати позивачу посаду начальника новоствореного господарського відділу, яка відповідно була вакантною, так як відділ тільки створювався у відповідача не було.
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та дійшов до помилкового висновку, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.
З наявних у справі доказів вбачається, що відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст. 40 КЗпроП України, а висновок суду про те, що у відповідача не було іншої роботи, яка могла б бути запропонована позивачу, спростовується наявними у справі доказами.
Так, як колегія суддів дійшла висновку про те, що звільнення позивача було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, позивачка відповідно до ст. 235 КЗпроП України підлягає поновленню з 11 вересня 2012 року на посаді начальника господарського сектору з якої неправомірно була звільнена відповідачем. Вимоги позивача про поновлення її на посаді в новоствореному господарському відділі не ґрунтуються на законі, тому, що звільнялась вона з іншої посади.
Також на користь позивача, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2012 року до 12 березня 2013 року (дати ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі) в сумі 29 724 грн. 84 коп.
Розрахунок середнього заробітку:
З довідки наданої відповідачем на вимогу апеляційного суду вбачається, що заробітна плата позивача та інші виплати, які підлягають врахуванню при обчисленні середнього заробітку за постановою № 100 Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати із відповідними змінами станом на 25 січня 2012 року, за серпень та вересень 2012 року за 13 днів роботи склала суму 3788 грн. 38 коп. Відповідно середньоденна заробітна плата складатиме суму 291 грн. 42 коп.
Враховуючи докази, які були витребувані апеляційним судом у відповідача про те, що позивачу перед її звільненням був встановлений 4-х денний робочий тиждень, останній необхідно нарахувати середній заробіток за 102 робочі дні за період з 11 вересня 2012 року до 12 березня 2013 року. Таким чином середній заробіток за вимушений прогул складатиме суму 29 724 грн. 84 коп.
Колегія суддів також, керуючись ст. 235 КЗпроП України, вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, та стягнення з відповідача середнього заробітку за один місяці в сумі 4953 грн. 97 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в сумі 297 грн. 25 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2013 скасувати та ухвалити нове .
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 в Українському державно-кооперативному проектно-вишукувальному та науково-дослідному об'єднанні «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» на посаді начальника господарського сектору з 11 вересня 2012 року.
Стягнути з Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального та науково-дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29 724 грн. 84 коп.
Стягнути з Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального та науково-дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» на корись держави судовий збір 297 грн. 25 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягненні середньомісячного заробітку в сумі 4953 грн. 97 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: