У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
22 листопада 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого: Панталієнка П.В.,
суддів: Патрюка М.В., Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П., Тітова Ю.Г.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі- СТОВ) “Племзавод Коростишівський” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, за касаційною скаргою СТОВ “Племзавод Коростишівський” на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 12 лютого 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2003 року позивач звернувся в суд із указаним позовом.
Зазначав, що 9 жовтня 2000 року між КСП “Коростишівське”, правонаступником якого є позивач, і ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 1/3 частини приміщення складу, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно з умовами договору вартість зазначеної частини складу становила 6164 грн. без урахування ПДВ.
На момент укладання договору відповідачкою було сплачено аванс у розмірі 2000 грн. Іншу частину коштів . ОСОБА_1 не сплатила й погашати заборгованость у добровільному порядку не збирається.
Посилаючись на вищевикладене та ст. ст. 232, 224 ЦК Української РСР СТОВ “Племзавод Коростишівський” просило про задоволення позову .
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 1 грудня 2003 року позов СТОВ “Племзавод Коростишівський” задоволено частково. З відповідачки на користь позивача стягнуто 4164 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 9 жовтня 2000 року та судові витрати в сумі 51 грн.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 12 лютого 2004 року вищевказане рішення суду скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов ,суд першої інстанції підставно й правильно виходив з того, що згідно зі ст. 31 ЦПК України (який діяв на час вирішення спору), для нього є обов'язковим вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2003 року, яким підтверджується той факт, що відповідачка коштів у сумі 4164 грн. за придбану частину приміщення не сплачувала.
Натомість, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в позові порушив ст. 31 ЦПК України не взявши до уваги встановлених вироком фактів які є обов”язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки .
Згідно зі ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Оскільки рішення апеляційного суду постановлено з порушенням норм процесуального права, воно підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Племзавод Коростишівський” задовольнити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 12 лютого 2004 року скасувати й залишити в силі рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 1 грудня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.В. Панталієнко
судді: М.В. Патрюк
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка
Ю.Г.Тітов