РІШЕННЯ ЇМ' ЯМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2007 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Сергієнку Д.С., розглянувши у відкритому судовому
засіданні в залі суду смт. Магдалинівка справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній ділянці дійсною
ВС ТАНОВИВ:
У вересні 2007р. до суду надійшла заява позивача до відповідача про визнання угоди купівлі-продажу будинку, розташованого на земельній ділянці дійсної. Посилаючись на те, що 15 вересня 2006р. між ним та відповідачем була досягнута угода про купівлю-продажу житлового будинку, розташованому на земельній ділянці у АДРЕСА_1. На підтвердження угоди, відповідач отримала гроші, домовившись про укладення договору у нотаріальній конторі. Але після цього, остання стала ухилятися від нотаріального укладення договору купівлі-продажу житлового будинку. У зв'язку наведеним, вимушений звернутися до суду і просить винести рішення, яким угоду купівлі - продажу визнати дійсною. Визнати право власності на будинок та земельну ділянку.
Згідно ухвали суду до участі у справі притягнуто у якості зацікавленої особи Личківська сільська рада.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Стаття 41 Конституції України законодавчо затвердила, що кожен має право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном. Право власності в Україні охороняється законом. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Всі форми власності рівноправні.
Ст. 220 ЦК України /Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору/, стверджує, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне
2
або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідач є власником не тільки житлового будинку згідно свідоцтва про право на спадщину ВЕВ № 973492 від б жовтня 2006р. за заповітом, а також і земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /а.с. 3-7, 12,13,14/.
При таких обставинах, позивач, як громадянин України згідно закону володів, користувався і розпорядився майном особисто. 15 вересня 2006р. позивач з відповідачем, домовився про купівлю-продажу будинку з господарськими будівлями, які були розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1. При цьому були погоджені всі належні умови купівлі-продажу, зокрема щодо ціни, передачі житла у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі.
На а.с. 10 розписка відповідача, яка повністю підтвердила факт домовленості купівлі-продажу житлового будинку, який розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_1, за що отримала гроші.
З вини відповідача, яка отримала гроші за житловим будинком, договір купівлі-продажу належним чином не оформлений в нотаріальній конторі.
Обставини які склалися в зв'язку з угодою купівлі-продажу, свідчать про наявність укладення угоди між сторонами. Об'єктивно сторони угоди купівлі-продажу, порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач и і відповідачі, як сторони угоди домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору.
Позивач, одна із сторін, отримавши будинок, розташований на земельній ділянці, сплативши
гроші, з вини відповідача, яка ухиляється від нотаріального посвідчення договору, не може
нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу. При таких обставинах, суд використовуючи
своє право передбачене законом, може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне
нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У судовому засіданні суд з достовірністю встановив, що позивач, звертався до відповідача про продаж йому житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, необхідних для проживання їх сім'ї.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 220 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній ділянці дійсною задовольнити.
Угоду купівлі-продажу за 10000 грн. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1, розташованих на земельній ділянці площею 0.2500 гектарів в межах згідно з планом та земельній ділянці площею 0.0725 га. в межах згідно з планом у АДРЕСА_1 Магдалинівського району Дніпропетровської області - визнати дійсною.
3
Визнати право власності за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
на житловий будинок АДРЕСА_1, на земельну
ділянку площею 0.0725 гектарів в межах згідно з планом у АДРЕСА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 149512 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010712300609 від 18 липня 2007р. на земельну ділянку площею 0.2500 гектарів в межах згідно з планом у АДРЕСА_1
державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 149511 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010712300610 від 18 липня 2007р.
Стягнути с ОСОБА_2 на користь:
· Держави судовий збір 331 грн. 70 грн.
· ОСОБА_1 витрати 30 грн.
· Інформаційне технічне забезпечення ТЗ 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного
суду у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
№ 2 - 884 - 2007р.