РІШЕННЯ ЇМ'ЯМ      УКРАЇНИ

10 вересня 2007 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Ровному І.О., розглянувши у відкритому судовому

засіданні  в залі  суду смт.  Магдалинівка справу за  позовом  ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній ділянці дійсною та стягнення на його користь несплачені гроші 10000 грн.

ВС ТАНОВИВ:

У серпні 2007р. до суду надійшла заява позивача до відповідача про визнання угоди купівлі-продажу будинку, розташованого на земельній ділянці дійсної та стягнення на його користь несплачені гроші 10000 грн. Посилаючись на те, що у червні 2006р. між ним та відповідачем була досягнута угода про купівлю-продажу житлового будинку, розташованому на земельній ділянці у АДРЕСА_1. Відповідач разом з дружиною, при укладенні угоди погодили всі належні умови купівлі-продажу житлового будинку. На підтвердження угоди, подружжя цього ж самого дня сплатили частину грошей. Решту грошей 10000 грн. зобов'язались повернути незабаром, але в зв'язку з хворобою їх матері цього не зробили. Після укладення письмової угоди, отримав частину грошей, домовившись про укладення договору у нотаріальній конторі. Але після цього, останні стала ухилятися від нотаріального укладення договору купівлі-продажу житлового будинку. У зв'язку наведеним, вимушений звернутися до суду і просить винести рішення, яким угоду купівлі - продажу визнати дійсною. Визнати право власності на будинок за відповідачем з якого стягнути решту грошей. На день розгляду справи, залишився борг 8350 грн., який і прохає стягнути на його користь.

Згідно ухвали суду до участі у справі притягнуто дружину відповідача на його боці -ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення позивача та одного із відповідачів, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Стаття 41 Конституції України законодавчо затвердила, що кожен має право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном. Право власності в Україні охороняється законом. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Всі форми власності рівноправні.

2

Ст. 220 ЦК України /Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору/, стверджує, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору   не вимагається.

Позивач є власником не тільки житлового будинку згідно договору дарування житлового будинку від 13 жовтня 2001р., а також і земельної ділянки згідно договору дарування земельної ділянки   від 13 жовтня 2001р. /а.с.3-4/.

При таких обставинах, позивач, як громадянин України згідно закону володів, користувався і розпорядився майном особисто. У червні 2006р. позивач з подружжям Літвіновими, домовився про купівлю-продажу будинку з господарськими будівлями, які були розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1. При цьому були погоджені всі належні умови купівлі-продажу, зокрема щодо ціни, передачі житла у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі.

На а.с. 2 є поясненні дружини відповідача, яка повністю підтвердила факт домовленості купівлі-продажу житлового будинку, який розташований на земельній ділянці у с Водяне вул. Б. Хмельницького № 36.

На звороті а.с. 2 є розписка відповідача від 27 березня 2007р. про зобов'язання кожного 20 числа кожного місяця віддавати позивачу мінімум 1000 грн.

Разом, особисті пояснення дружини відповідача про купівлю-продажу житлового будинку та розписка про зобов'язання віддавати кожний місяць 20 числа 1000 грн., а також особисті пояснення відповідача у судовому засіданні, стверджують, що між сторонами мала місце угода купівлі-продажу житлового будинку, який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.

Із суми ціни майна 20000 грн., на день розгляду справи в судовому засіданні відповідачі вже віддали 11650 грн., і залишок боргу складає 8350 грн. Відповідачі із червня 2007р. по цей час користується придбаним майном.

З вини відповідачів, які користуються придбаним житловим будинком, договір купівлі-продажу належним чином   не оформлений в нотаріальній конторі.

Враховуючи, викладене, суд дійшов висновку, що кошти за будинок у сумі 20000 грн. дійсно повинні бути повернуті позивачеві відповідачами, на що вказують докази, які були предметом дослідженні матеріалів справи.

Обставини які склалися в зв'язку з угодою купівлі-продажу, свідчать про наявність укладення угоди між сторонами. Об'єктивно сторони угоди купівлі-продажу, порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач и і відповідачі, як сторони угоди домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору.

Відповідачі, одна із сторін, отримавши будинок, розташований на земельній ділянці,

сплативши більшу частину грошей, ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

При таких обставинах, суд використовуючи своє право передбачене законом, може визнати такий

договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення   договору не вимагається.

У судовому засіданні суд з достовірністю встановив, що подружжя ОСОБА_2, зверталися до позивача про продаж їм житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, необхідних для проживання їх сім'ї.

3

Зобов'язання укладено подружжям в інтересах усієї родини і отримане по зобов'язанню використовується в її потребах, суд розцінює як загальних борг подружжя і тому вказану суму необхідно стягнути з подружжя.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 220 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання угоди дійсної, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, стягнення 8350 грн. - задовольнити.

Угоду купівлі-продажу за 20000 грн. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0.56 гектарів в межах згідно з планом у АДРЕСА_1 - визнати дійсною.

Визнати право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0.56 гектарів в межах згідно з планом у АДРЕСА_1, на якій розташована будівля

Стягнути солідарно с ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь:

ОСОБА_1   20000  грн.  Зарахувати   в  рахунок  суми,   що  підлягає стягненню, 11650 грн., які були сплачені раніш ОСОБА_1

·        Держави Судовий збір 83 грн. 50 коп.

·        Інформаційне технічне забезпечення ТЗ 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

№ 2 - 826 - 2007р.