Справа №2-2293\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

· головуючого - КЛОЧКО О.В.

· при секретарі - ДРОБОТ І.Л.

· з участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки і піклування Придніпровського райвиконкому м . Черкаси, ОСОБА_4 про надання у користування частки квартири в натурі -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 з позовом про надання у користування частки квартири в натурі, посилаючись на ч.3 ст. 358 ЦК України , та просила суд надати їй з дочкою ОСОБА_2 у користування ізольовану кімнату житловою площею 14, 3 кв.м \ з балконом \, а відповідачці ОСОБА_3 житлову кімнату площею 13, 8 кв.м . Кухню, коридори, ванну, туалет залишити у загальному користуванні.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги, наполягала на задоволенні її позову саме в тому вигляді, який адресовано до суду. Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала. Підтримала заперечення на позов і її адвокат ОСОБА_1

Представник органу опіки і піклування Придніпровського райвиконкому м . Черкаси Титаренко Л.В. у вирішенні спору поклалась на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 зазначив, що в позовних вимогах позивачки не вказано з невідомих причин, чому його не вказано як особу, яка також має право на належну частку в житлі, має право на користування житлом .

Суд, заслухавши пояснення сторін, думку адвоката, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до беззаперечного висновку про відмову ОСОБА_2 у позові, як такому, що не узгоджується ні з нормами Закону, ні відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на нормах матеріального права. Позивачка у своєму позові посилається на ч.3 ст. 358 ЦК України як на правову підставу своїх позовних вимог, яка передбачає можливість надання співвласнику в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, однак житлова кімната площею 14, 3 кв.м на яку вказує позивачка не тією часткою, що належить їй та її дочці в даній квартирі. Фактично позовна вимога позивачки - це встановлення порядку користування житловою АДРЕСА_1 без зазначення позивачкою свого батька ОСОБА_4 як особи, яка також має рівне право на дане житло .Але з невідомих причин позивачка наполягала на прийнятті рішення по справі без врахування права на житло свого батька, не дивлячись на те, що як сторонами, так і судом дане питання піднімалось в судовому засіданні і було об'єктом дослідження .Таким чином, позовна заява з самого початку є такою, що ущемляє права третьої особи і суперечить інтересам цієї особи .Розподіл квартири в натурі, на який вказує позивачка не може бути здійснений, оскільки квартира є неподільною, і згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності « в разі неможливості поділу квартири у натурі \ виділення часток у натурі із самостійними виходами \, суд може встановити порядок користування житловими приміщеннями , якщо про це заявлено позов. В судовому засіданні встановлено, що позивачка вже зверталась з таким позовом до суду і на цей рахунок є рішення Придніпровського районного суду м . Черкаси від 23 листопада 2006 року, яким їй відмовлено в задоволенні позовних вимог .

і

2

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_1 являється двокімнатною - має дві житлові кімнати площею 13, 8 кв. та 14, 3 кв.м, а на даній житловій площі зареєстровано троє осіб, в тому числі і її батько - третя особа по справі ОСОБА_4, шлюб з яким розірвано з ОСОБА_3 , що унеможливлює в силу вказаних обставин їхнє спільне проживання в одній житловій кімнаті. Заперечення відповідачки на цей рахунок цілком обґрунтовані і такі, що узгоджуються із нормами законодавства. А тому, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 з посиланням на ст. 358 ЦК України до задоволення не можуть підлягати, а крім того, права ОСОБА_4 взагалі не враховані при вирішенні такого позову.

На підставі наведеного , ст. ст. 11, 213-215, 88 ЦПК України, керуючись ст. 358 ЦК України , п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" , суд -

ВИРІШИВ В позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може/бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду /Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через суд першої інстанції.