У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 листопада 2006 року                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлобуд” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4  на  ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з даним позовом, посилаючись на те, що в результаті протікання розводки душової кабіни в квартирі відповідача, розташованій поверхом вище, власником якої є ОСОБА_4, сталося залиття їхньої квартири, яке спричинило їм матеріальні збитки та моральні страждання.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3 червня 2004 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2264 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 80 грн. судових витрат, 51 грн. витрат по оплаті державного мита. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 925 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2004 року рішення районного суду скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача про час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування рішення.

Згідно ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над інши           Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

                                                                                         В.Й. Косенко