Судове рішення #285369
У х в а л а

 

 У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

2 листопада 2006 року                                           м.Київ

 

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Березанського комунального підприємства “Міськводоканал”, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним відсторонення від роботи, поновлення на роботі, визнання незаконними наказів, посадових інструкцій, створення належних умов праці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини коштів у зв'язку із  порушенням термінів їх виплати,

 

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

 

             Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24 лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2005 року, зазначений позов задоволено частково. Постановлено визнати незаконним наказ Березанського комунального підприємства “Міськводоканал” НОМЕР_1 про відсторонення від роботи ОСОБА_1, визнати пункти 1, 3 наказу від ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними та вважати пункт 2 цього наказу пунктом 1, змінивши формулювання причини звільнення та часу звільнення, виклавши його в такій редакції: “Звільнити з роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді та виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, згідно п.2 ст. 40 КЗпП України. Підстава: витяги із актів огляду МСЕК (№031158 за 1996 рік, № 032500  за 1997 рік, від 12 січня 1998 року, повідомлення МСЕК від 12 березня 1998 року № 18”. Постановлено визнати незаконним наказ Березанського комунального підприємства “Міськводоканал” НОМЕР_2, визнати чинним наказ Березанського комунального підприємства “Міськводоканал” НОМЕР_3 в редакції якого вказано “Поновити ОСОБА_1 на роботі з 22 грудня 1997 року згідно наказу НОМЕР_4” та визнати недійсною редакцію наказу, згідно якої ОСОБА_1 поновлений на роботі “ІНФОРМАЦІЯ_3”. Постановлено стягнути з Березанського комунального підприємства “Міськводоканал” на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу сумі 1215 грн. 33 коп. та на користь держави державне мито в сумі 51 грн., постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь Березанського комунального підприємства “Міськводоканал” 1215 грн. 33 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його вимог та змінити рішення по суті справи, задовольнивши його вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 

у  х  в  а  л  и  л  а :

 

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2005 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

 

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

 

                                                                                                                 

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін

 

                                                                                                                    

                                                                                                                    В.М.Шабунін

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація