22 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                     Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, Міністерства палива та енергетики України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

ВАТ “Павлоградвугілля” звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9.06.2005 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 р., яким позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Павлоградвугілля” на користь ОСОБА_1 117794 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування касаційної скарги ВАТ “Павлоградвугілля” посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судові рішення, на його думку, є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що внаслідок виробничої діяльності шахти “Благодатна” та її правонаступника ВАТ “Павлоградвугілля” позивачеві завдана майнова і моральна шкода, пов'язана з пошкодженням належного позивачу будинку та надвірних споруд, приведення їх у непридатний стан внаслідок знищення інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному   порядку суд перевіряє  в  межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено судами з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :