21 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про накладення адміністративного стягнення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міського суду Полтавської області від 23 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою  на  ухвалу  Лубенського  міського суду Полтавської області від 23.01.2004 р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16.03.2004 р., якою йому відмовлено у перегляді за нововиявленими обставинами рішення місцевого суду від 9.01.2004 р.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для  скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відповідно до вимог ст. 347-2 ЦПК України 1963 року обставини, на які посилався ОСОБА_1 в своїй заяві, не належить до нововиявлених.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлена з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів першої та  апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Лубенського міського суду Полтавської області від 23 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :