У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Верещак В.М. |
|
суддів |
Кривенди О.В., Заголдного В.В. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Торезького міського суду Донецької області від 14 вересня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше судимого 27.02.2003р.
Торезьким міським судом Донецької
області за ст.ст. 296 ч. 2, 185 ч. 3 КК України
на 3 роки позбавлення волі, звільненого від
відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком 2 роки, -
засуджено:
- за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно визначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 2 грудня 2004 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом пошкодження дверей проникли у АДРЕСА_1 в м. Торез Донецької області, вчинили напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його грошима, із застосуванням насильства, небезпечного для життя потерпілого, із заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило його смерть.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на неповноту досудового слідства, вважає, що розбій не доведено до кінця, тому його дії слід кваліфікувати за ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України, зазначає, що при наданні потерпілому своєчасної медичної допомоги він залишився би жити, посилається на суворість призначеного йому покарання, яке просить пом'якшити, застосувавши ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку грунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які повністю визнали свою вину і детально розповіли про обставини вчинення злочинів, внаслідок чого судове слідство було проведено у відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України.
Посилання у скарзі засудженого на те, що при наданні потерпілому своєчасної медичної допомоги він залишився би жити, не заслуговують уваги, оскільки матеріалами справи доведено, що смерть ОСОБА_3 настала від сукупності травми грудної клітки та черепно-мозкової травми, які виникли внаслідок його побиття засудженими.
Що стосується доводів у скарзі ОСОБА_1 про скоєння ним замаху на розбій, то такий склад злочину, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), є закінченим з моменту вчинення нападу, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.
Тому дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.
За цими статтями ОСОБА_1 призначено мінімальне покарання, передбачене їх санкціями, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення. Підстав для пом'якшення покарання та застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Верещак В.М. Кривенда О.В. Заголдний В.В.